Степова криниця Микола ЛУКІВ. Під сонцем південним Гілеї столиця, Степів неоглядна могуть. Загублене в травах джерельце іскриться, Прозоре, тремке, наче ртуть. Навколо хвилюється жито-пшениця, Ніхто і не знає, мабуть, Що срібне джерельце і є та криниця, З якої орли воду п’ють. |