Дослівно

Тарас Чорновіл, політик.

Гидко дивитися відео з купкою «ватних» баб, які вищать від радості, побачивши рашистських загарбників біля свого підвалу в Лисичанську. Такі ж самі або й гірші були і в Сіверськодонецьку. Там навіть у мережу потрапив старий зрадник, який розповідав, де знаходяться українські бійці: «Выкурите их оттуда, ребятки».

Звісно, такі кадри можуть бути й постановочними. Але якщо справжні? А ми що, сподівалися, що загальне очищення пройшло? У нас он Зеленський відмовляється прогнати із самої верхівки влади рашистських кротів і реваншистів. А в містах на сході, де ще не так давно силами місцевої влади і мафії цькувалося все українське, їх було дуже багато. Чи сталося прозріння? Безумовно, але аж ніяк не в усіх. Чимало тих, що ховалися від рашистських снарядів, бачили, як руйнувались їхні міста, гинули сусіди, і при цьому чекали, коли ж «прідут асвабадітєлі». Тут дехто каже, що не треба потім, після визволення, їх цькувати. Проте вони свій вибір уже зробили. У звільнених містах ці персони мають бути виявлені і, якщо не буде прямих підстав для арешту й засудження, то просто, без формальностей, вигнані в найжорсткіший спосіб — нехай повзуть до «сваіх» на заболоття.