Бізнес обживається на заході України

Інна ОМЕЛЯНЧУК.

Рівненська область.

Фото автора.

Начальник ОВА Віталій Коваль (праворуч) дивиться, як облаштувався RoyаLife у Демидівці.

Кавова компанія RoyаLife розпочала роботу в Києві 2012-го. До війни тут переробляли 30 тонн сировини на місяць. У березні ж релокувалися на Рівненщину. І не випадково: керівник підприємства родом із селища Демидівка, що є центром однойменної громади.

РАЗОМ із виробництвом переїхали четверо працівників із сім’ями. Залучили до роботи й вісьмох місцевих жителів, створивши відповідні робочі місця. Втім, оскільки попит на високоякісну каву перевищує пропозицію, уже нарощують потужності й мають плани на розширення до 30 працівників.

«Через війну компанія змушена була розпочинати з нуля. Нині шукають можливість дофінансування, аби придбати обладнання для обсмажування зерен. Порадив скористатися державною програмою підтримки релокованих підприємств: це банківське кредитування під нульову ставку», — розповідає начальник Рівненської військової адміністрації Віталій Коваль, який побував на цьому виробничому майданчику.

Загалом у Рівненській області діють уже три передислоковані в час війни «кавові» виробництва: ще компанія «Есмеро-Сервіс» та продавець преміальної кави ТМ Finca Coffee.

_{Рівненського напряму не закриватимуть}

ПІДПРИЄМСТВА, які переїхали з обстріляних територій, місцева влада бере під опіку. Необхідну консультативну допомогу вони дістають у центрі економічного розвитку та релокації бізнесу, створеному при обласній військовій адміністрації. Бізнесменів інформують про те, які площі здає в оренду Фонд держмайна. Радять, до кого звернутись, якщо оренду пропонує комерційна структура, скеровують до галузевих асоціацій відповідно до спеціалізації. Загалом у регіоні вже працює 34 релокованих бізнеси. Майже третина з них виготовляє меблі: область претендує на звання меблевої столиці України. Бо тут вистачає не лише лісу, а й деревообробних потужностей, відкриваються численні підприємства меблевої фурнітури та інші супутні виробництва. Серед бізнесу, що переїхав, також представлена легка і харчова промисловість. Між іншим, сайт Restart business, який допомагає підприємцям перемістити роботу в ту чи іншу область, визначив Рівненщину як найпривабливішу з точки зору об’єктів нерухомості, земельних ділянок, житла для персоналу. Загалом у регіоні є 253 місця для релокації.

Перша евакуйована до Рівного фірма — «Димне м’ясо від Тараса» з Києва. Тут розширили спеціалізацію: окрім в’ялено-копчених м’ясних виробів, тепер виготовляють тушонки, в тому числі на замовлення Мінекономіки, для наших захисників, соте та інший асортимент. За словами власника фірми Тараса Парандія (на фото вгорі), всю сировину для переробки закуповують у місцевих фермерів. Сама купувала їхню продукцію в торговельних мережах міста — смачно!

У торговельному центрі «Злата плаза» працює відділ брендового одягу «520» — він переїхав із Харкова до Рівного.

Частина підприємців вважає, що релокація навіть посприяла розвитку їхнього бізнесу. Тому, якщо і повернуться після перемоги у свої міста чи селища, рівненського напряму закривати не планують.

_{2:1 на користь експорту}

СКАЖІМО, в травні підприємства Рівненщини наростили експорт до 52 мільйонів доларів. Для порівняння: торік цього ж місяця відповідний показник становив 33,4 мільйона. За кордон продають переважно місцеву продукцію деревообробки, меблі, скляні пляшки та банки, насіння соняшнику, кукурудзи, олію. Тобто для чималого сегмента виробників війна стала шансом не тільки зберегти роботу, а і, як бачимо, розширити обсяги. І залучити життєдайні для пошматованої бойовищем країни валютні ресурси. Від початку року обсяг експорту до країн Європи з невеликої області вже вдвічі перевищує імпорт, — і це неабиякий позитив для нашої економіки. Рівненщина одна з небагатьох областей, що виконує (і навіть перевиконує) надходження до бюджетів усіх рівнів.

Від початку війни аграрії краю отримали майже мільярд кредитних ресурсів за урядовою програмою «Доступні кредити 5-7-9%». Це дало змогу вчасно посіяти ранні зернові на 200 тисячах гектарів: використали кожний клаптик землі-годувальниці. Рівненська нива колоситься добірним колосом, що дає надію на добрий урожай, від Петра і Павла місцеві аграрії вже жнивують, а буде хліб — буде й перемога.

Тим часом стартували нові державні програми підтримки малого та середнього бізнесу. Зокрема, надання безповоротних грантів до 8 мільйонів гривень на створення і розвиток переробних підприємств. І не лише аграрних: стимулюватимуть меблеве та виробництво будматеріалів, деревообробку. 70 відсотків грантів фінансуватиме держава, ще 30 — власні ресурси підприємця.

Передбачені й інші програми у проєкті «єРобота»: ними може скористатися кожен, хто виявляє бажання і розробив план розпочинання власної справи чи розширення бізнесу. І, певна річ, готовий працювати по-білому, залишати додану вартість у рідній країні та сповна сплачувати податки.