Без торгівлі березнівцям ніяк Віталій НАЗАРЕНКО. Чернігівська область. Фото автора. Селище Березна — нині центр однойменної громади — відоме не лише шляхетними родами Лисенків, Скиданів і Скоропадських, композитором та диригентом Григорієм Верьовкою, а й давньою традицією торгівлі. БЕРЕЗНІВЦІ здавна розвивали ремесла та торгували: на початку XVII століття Березна була чималеньким містечком, яке навіть дістало Магдебурзьке право. Тут діяли цілі чималі цехи шевців, кравців, кушнірів, відбувалися щорічні три великі ярмарки: літні — на Вознесіння та на Успіння, зимовий — у грудні на Миколу. З’їжджалися на них продавці та покупці не тільки з усієї Чернігівщини, а й з інших регіонів. Двічі на рік влаштовувались, як тепер кажуть, спеціалізовані торжки перед Великоднем і Різдвом Христовим. А ще вона славилася своїми базарами, що збиралися тричі на тиждень. Торгівля рухала прогресом містечка, що було зрівняне в правах і вигодах із Черніговом і Ніжином. Сучасна Березна хоч і не має колишнього розмаху, але її жителі не втратили підприємницької жилки. Вона, можна сказати, зберігається у їхній генетичній пам’яті. Донедавна тут активно займались картоплею — вирощували, скуповували, возили на продаж. Останнім часом картопляний ринок став менш рентабельним, географія продажів звузилась, тож багато хто переорієнтувався на заготівлю м’яса. Бачите на чернігівській трасі авто з причепчиком, в якому везуть худобу, — 90 відсотків, що заготівельник із Березни. …Пенсіонерку Ольгу Булко часто можна зустріти на Центральному ринку в Чернігові. Тут вона винаймає місце і торгує городиною, яку вирощує в Березні на присадибній ділянці. Каже, що цього року добре пішла молода картопля, на неї була хороша ціна. Щоб отримати ранній урожай бульби, Ольга Василівна висаджує посадковий матеріал на початку квітня. Аби пагони не замерзли, накриває картоплю агроволокном. «Вже наприкінці травня маємо молоду картоплю, — ділиться досвідом Ольга Василівна. — Я саджу зазвичай ранні сорти Бела Роса та Рів’єра. Під картоплю відводжу п’ять соток». За словами пенсіонерки, цього року ціна за кілограм молодої картоплі стартувала з 80 гривень. Нині ж за кілограм бульби на базарі просять 25 гривень. «Якщо ціна опуститься до 15, то сенсу їздити на базар не буде, — каже жінка. — Цей бізнес не простий: за місце треба платити, за оренду складу — плати, а ще 200 гривень віддай за дорогу власнику автомобіля. Великих статків, звичайно, з городини не маю, але все ж невеликий прибуток вона дає. На гроші з городу намагаюсь прожити, а пенсію відкладати». До речі, торгівці з Березни прогнозують цього року високі ціни на картоплю. І цьому є кілька причин. По-перше, життя значно подорожчало. По-друге, багато з виробників зменшили посіви під «другий хліб», бо торік було перевиробництво бульби. Місцеві власники великих полів цієї весни вивозили на смітник десятки, якщо не сотні тонн торішнього її врожаю. |