Архів
Вівторок,
16 серпня 2022 року

№ 29 (19973)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарНаша пошта

Наша пошта

Добірку підготувала
Валентина ЮРЧИШИНА.

Версія для друку          До списку статтей

Обпалений полум’ям війни

Віктор МАРУЩЕНКО.

Полтавська область.

ДНЯМИ старшого солдата ЗСУ уродженця села В’язівок Лубенського району Полтавщини Віктора Григоровича Гордієнка за героїзм, виявлений у боях проти російських окупантів, нагороджено орденом Народної пошани «За мужність і відвагу» та почесною Грамотою Лубенської райради, яку вручила її голова Тетяна Качаненко (на фото). Вона щиро подякувала воїнові за те, що боронить Україну од ворогів, а його мамі Вірі Петрівні, що виховала такого гарного сина — справжнього патріота та захисника рідної землі.

Віктор Гордієнко — боєць із досвідом. Він протистояв окупантам ще 2015-го. Тоді у складі 25-ї окремої Дніпропетровської десантно-штурмової бригади був помічником гранатометника. При обороні селища Мар’їнка на Донеччині зазнав поранення, після якого має інвалідність, і повернувся до рідного села. Проте з перших днів широкомасштабного наступу російських військ знову записався до лав ЗСУ і був командирований у 22-й харківський окремий механізовано-штурмовий батальйон. Боронив міста-герої — Охтирку на Сумщині, Харків та інші населені пункти Харківської області. А в липні 2022-го у жорстокому бою був уже вдруге поранений, тож своє 40-річчя зустрів у госпіталі. Нині Віктор проходить курс реабілітації, після якого має намір знову повернутися на фронт і разом зі своїми друзями по Лубенській районній спілці ветеранів АТО Тамарою Качан, Сергієм Назаренком, Іваном Макєєвим, Валерієм Ревою, Сергієм Глущенком та іншими боронити Україну від рашистських посіпак. А для перемоги над ворогом, за словами героя моєї розповіді, потрібні тільки моральна підтримка та ще більше зброї. «Бойовий дух моїх побратимів на високому рівні, — стверджує Віктор Гордієнко. — Кожен із них, не шкодуючи сил і самого життя, бажає якнайшвидше визволити рідну землю від ворога. Певен, що перемога неодмінно буде за нами. Тож уже тепер будую плани на майбутнє. За фахом я муляр. І після перемоги України мрію долучитися до відбудови зруйнованих міст і сіл, зробити їх ще кращими».

Хочу побажати нашому героїчному і мужньому народові якнайшвидшої перемоги, а всім синам і донькам, які стоять на захисті рідної держави, повернутися живими до своїх родин.

Версія для друку          До списку статтей
При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове