Вівторок, 16 серпня 2022 року № 29 (19973)
http://silskivisti.kiev.ua/19973/print.php?n=51604

Обпалений полум’ям війни

Віктор МАРУЩЕНКО.

Полтавська область.

ДНЯМИ старшого солдата ЗСУ уродженця села В’язівок Лубенського району Полтавщини Віктора Григоровича Гордієнка за героїзм, виявлений у боях проти російських окупантів, нагороджено орденом Народної пошани «За мужність і відвагу» та почесною Грамотою Лубенської райради, яку вручила її голова Тетяна Качаненко (на фото). Вона щиро подякувала воїнові за те, що боронить Україну од ворогів, а його мамі Вірі Петрівні, що виховала такого гарного сина — справжнього патріота та захисника рідної землі.

Віктор Гордієнко — боєць із досвідом. Він протистояв окупантам ще 2015-го. Тоді у складі 25-ї окремої Дніпропетровської десантно-штурмової бригади був помічником гранатометника. При обороні селища Мар’їнка на Донеччині зазнав поранення, після якого має інвалідність, і повернувся до рідного села. Проте з перших днів широкомасштабного наступу російських військ знову записався до лав ЗСУ і був командирований у 22-й харківський окремий механізовано-штурмовий батальйон. Боронив міста-герої — Охтирку на Сумщині, Харків та інші населені пункти Харківської області. А в липні 2022-го у жорстокому бою був уже вдруге поранений, тож своє 40-річчя зустрів у госпіталі. Нині Віктор проходить курс реабілітації, після якого має намір знову повернутися на фронт і разом зі своїми друзями по Лубенській районній спілці ветеранів АТО Тамарою Качан, Сергієм Назаренком, Іваном Макєєвим, Валерієм Ревою, Сергієм Глущенком та іншими боронити Україну від рашистських посіпак. А для перемоги над ворогом, за словами героя моєї розповіді, потрібні тільки моральна підтримка та ще більше зброї. «Бойовий дух моїх побратимів на високому рівні, — стверджує Віктор Гордієнко. — Кожен із них, не шкодуючи сил і самого життя, бажає якнайшвидше визволити рідну землю від ворога. Певен, що перемога неодмінно буде за нами. Тож уже тепер будую плани на майбутнє. За фахом я муляр. І після перемоги України мрію долучитися до відбудови зруйнованих міст і сіл, зробити їх ще кращими».

Хочу побажати нашому героїчному і мужньому народові якнайшвидшої перемоги, а всім синам і донькам, які стоять на захисті рідної держави, повернутися живими до своїх родин.