• Неоголошена війна

Ядерний шантаж від окупанта

Михайло ВЕДМІДЬ.

Понеділок минулого тижня розпочався новиною про виділення Сполученими Штатами чергового траншу військової допомоги Україні на рекордну суму 1 млрд доларів. Це найбільше серед раніше наданих вісімнадцяти відправлень спорядження нашій країні із запасів тамтешнього міноборони, які санкціонувала адміністрація Джо Байдена з серпня 2021 року. Загалом відтоді — близько 9,8 мільярда доларів. У новий пакет військової допомоги України включено: боєприпаси для ракетно-артилерійських систем HIMARS, 75 000 снарядів для 155-міліметрової артилерії, боєприпаси для зенітно-ракетних систем класу «земля — повітря» (NASAMS), 1000 «Джавелінів», 50 БМП, медичне та інше обладнання.

НАСТУПНОГО дня, у вівторок, майже у всіх медіа з’явилися повідомлення про загадкові вибухи і пожежу, які мали місце на військовому аеродромі «Саки» у кримській Новофедорівці. Російське командування поспішило заявити, що інцидент не має стосунку до війни і стався через детонацію кількох снарядів. В українському Генштабі зазначили, що не можуть пояснити причини вибухів, але порадили російським агресорам ретельніше дотримуватися правил протипожежної безпеки, а також не курити у не пристосованих для цього місцях. Своєю чергою радник глави Офісу президента Михайло Подоляк у коментарі російському медіа «Дождь» також заявив, що Київ не причетний до вибухів на аеродромі в Новофедорівці, проте не виключив імовірності, що це може бути справою кримських партизанів. А от видання «Нью-ЙоркТаймс» вважає, що за цим стоять «українські сили», які застосували зброю «виключно українського виробництва».

У ніч проти четверга з’явилась інформація, що в районі військового аеродрому «Зябрівка», який знаходиться неподалік білоруського міста Гомель, було чути вибухи та видно спалахи. Міноборони Білорусі згодом заявило, нібито було загоряння «однієї з одиниць техніки». У Генштабі ЗСУ свою причетність до інциденту на летовищі, з якого неодноразово злітали російські літаки і запускали ракети по Україні, спростували.

Тим часом жорстокі бої тривали на Донбасі. Найгарячішими точками фронту там, як і раніше, були Авдіївка, Мар’їнка, Піски, Бахмут і Слов’янський напрямок. Ворог, незважаючи на втрати, намагався просунутися в глиб контрольованої ЗСУ території, проте успіху не мав. Так само, як і на Харківщині: українська оборона міцна, і намагання російських зайд атакувати постійно провалюються.

У центрі уваги світової громадськості перебуває ситуація на Запорізькій атомній електростанції. Окупанти кілька разів обстріляли цей ядерний об’єкт, звинувативши в обстрілах ЗСУ. Виникла реальна загроза ядерної катастрофи. Минулого тижня тема ЗАЕС обговорювалася в Раді безпеки ООН. Україна, сама Організація та Захід наполягали на демілітаризації зони навколо атомної станції, але рф, певна річ, виступила проти. Глава МАГАТЕ зажадав допустити експертів агентства на Запорізьку АЕС. Рашисти влаштували ядерний шантаж, певні у Центрі протидії дезінформації при РНБО, аби виграти час для проведення псевдореферендумів на тимчасово окупованих територіях.

Гаряче було і на політико-дипломатичних фронтах. У зверненні до учасників саміту держав «Великої сімки» українська сторона запропонувала п’ять конкретних кроків, які можуть бути корисними для України, серед них і визнання росії державою — спонсором тероризму. До речі, це питання вже кілька тижнів обговорюється у Вашингтоні і, вочевидь, дістає підтримку у значної кількості тамтешніх політиків, хоч адміністрація Байдена поки що вагається.

Того ж дня посол Китаю у москві Чжан Ханьхуей заявив, що США винні у війні в Україні: «Як ініціатор і головний винуватець української кризи, Вашингтон, запроваджуючи безпрецедентні всеосяжні санкції проти росії, продовжує постачати озброєння та військову техніку в Україну… з метою виснажити і розчавити росію тривалою війною та кийком санкцій».

Воно й не дивно, адже у разі надання рф ганебного «статусу» країни-терориста КНР доведеться вибирати між росією та США з ЄС. І цей вибір буде не на користь рф. Таку думку висловив колишній заступник голови російського уряду Альфред Кох, який нині проживає у Німеччині: «Подумайте самі: товарообіг між росією та Китаєм у 2021 році становив $146,88 млрд. А сумарний товарообіг зі США та ЄС у 2021 році становив $1583,6 млрд. Тобто в 11 разів більше. А якщо сюди додати ще Австралію, Канаду, Японію та Південну Корею, то росія просто не має шансів переконати Китай продовжувати з нею співпрацювати». Це, між іншим, стосується й Індії.