Дитяче обличчя війни

Леонід ЛОГВИНЕНКО.

Харківська область.

Облишивши комп’ютери та телефони, від яких раніше було не відірвати, діти, як колись їхні батьки й дідусі, взяли до рук пластикові та дерев’яні автомати, аби бавитись у війну. Найпоширеніша нині гра — «блокпост». Саме таким чином нас зупинили біля Чугуєва.

«СТІЙ, пароль!» — вимагає хлопчик у камуфляжі з іграшковим АК. «Слава Україні!» — кажемо. «Героям слава, проїздіть», — чуємо у відповідь. Тут, на вулиці, де мешкають ці діти, на початку широкомасштабної війни стояв справжній блокпост. Хлопчаки, які завше не байдужі до зброї, приходили до українських вояків, аби їм підсобити. Коли ж бійці рушили далі, визволяючи Харківщину від ворога, то сказали малим: «Ви тепер залишаєтеся за нас». Відтоді вони «несуть службу», пильно перевіряючи тих, хто їде. Можуть попросити сказати «паляниця», «вовчиця», «криниця»... Дорослі їм підігрують, серйозно та старанно вимовляючи перевірочні слова.

Однак не лише до ігор спонукає дітей війна, а й до справді дорослих вчинків. Правнук в’язня Освенціму Ігоря Маліцького Федір вирішив передати спадок, 25 тисяч гривень, який дістався йому від дідуся, на купівлю безпілотника «Байрактар». Я добре знав Ігоря Федоровича, що пройшов кола пекла в чотирьох нацистських концтаборах. «Сільські вісті» публікували репортаж про нашу поїздку з ним, 95-річним, на фронт (див. номер за 26 серпня 2020 р., «Той, що ніколи не здається»). Для цієї легендарної людини Україна й справді була понад усе. Ця любов передалась і правнуку. Бо ж відомо: яке коріння, таке й насіння.

Якщо наші діти виявляють патріотизм добровільно, то по сусідству, в рф, неповнолітніх ставлять «під багнет» на державному рівні. Як повідомляє Головне управління розвідки Міноборони, лише у Бєлгороді та області відкрито 500 кадетських та близько 1000 «юнармійських» класів. Також у цьому місті на базі місцевого відділення ДОСААФ (оборонно-спортивної організації) функціонують курси початкової військової підготовки. Їх випускників схиляють до підписання контракту на службу в армії.

ГУР повідомляє, що не припиняється і практика незаконного всиновлення вивезених із Донецької та Луганської областей неповнолітніх російськими сім’ями. Нещодавно губернатор московської області анонсував завершення процедури «передання дев’яти дітей під опіку сім’ям із підмосков’я». Це не рашистський винахід: колись давно турки брали в ясир дітей і, стерши пам’ять про рідну землю, про батьків, перетворювали хлопчиків на яничарів — жорстоких воїнів-убивць. Сучасне яничарство вже вісім років впроваджується в ОРДЛО. Там, за словами ексомбудсмена Людмили Денісової, росіяни почали мобілізацію неповнолітніх, які брали участь у «патріотичних клубах», до лав незаконних збройних формувань. За її словами, відомі випадки загибелі підлітків.

Для того аби перетворити наших дітей на яничарів, на окупованих після 24 лютого територіях Харківщини загарбники силоміць намагаються перевести вцілілі після бомбардувань школи на свої «стандарти освіти». Зокрема, про це повідомляє Борівська селищна рада. За інформацією організації «Харківський антикорупційний центр», окупантам вирішили підсобити місцеві холуї. Одна з таких свого часу керувала освітою району. Саме вона організовує процес відправлення вчителів на навчання «за російськими стандартами». При цьому сама шукає можливість отримати для своєї доньки український атестат, бо розуміє, що «папірці» окупантів не мають жодної юридичної сили. Нині ж колабораціоністи намагаються вмовити жителів писати заяви про навчання дітей у школі «за російською програмою».

Іноді в Інтернеті можна зустріти виправдувальні твердження: мовляв, діти ж не винні, вони мають навчатися. Це ж як навчатися: за програмами, в яких Україна подається як «недокраїна» та зневажається її народ? Якщо й можна таким чином когось вивчити, то лише манкуртів — людей без історичної пам’яті й коріння.

...У нас же інші приклади й методи виховання патріотів.

На фото автора: дитячий «блокпост» біля Чугуєва.