• Новини АПК

_{Втримали удар}

Маргарита СИТНИК, Григорій РУДЬ.

УКРАЇНА здавна славиться медом, хоч стати помітним гравцем на міжнародному ринку вдалося не так давно. Обсяги понад 10 тис. тонн наші бджолярі стали постачати з 2012 року, а вже за результатами минулого країна посіла 5-ту позицію в рейтингу найбільших світових експортерів. За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, наша держава щороку виробляє 66-73 тис. тонн меду, в цій сфері трудяться близько 400 тис. пасічників, а виробничий фонд становить понад 3,7 млн бджолосімей. Найбільші осередки бджільництва були розташовані на Кіровоградщині (2550), Запоріжжі (2307) та Вінниччині (2148).

Війна понівечила налагоджені торгові шляхи в агроекспорті, проте мед від блокування рашистами морських портів не постраждав: основні його споживачі — європейські країни, лідерами є Польща та Німеччина. Раніше квоти, виділені в рамках Угоди про асоціацію з ЄС на його безмитне ввезення, вибирали за лічені дні. Задля підтримки української економіки Євросоюз скасував мита і збори з продукції, отже, в наших бджолярів буде гарантований ринок збуту. Серед експортерів лідирує Хмельниччина, яка продала від початку війни майже 5000 тонн меду до понад 50 країн.

_{Подешевшання гречки чекати не варто}

«СТРАТЕГІЧНА» крупа щотижня зростає у ціні. Деякі супермаркети пропонують її за ціною вище 100 грн за кілограм. Так, «МегаМаркет» реалізує гречані крупи по 102,70 грн за 800-грамову пачку. В торговельній мережі «Novus» кілограмова упаковка коштує від 98,76 грн, в «Ашані» — 78,40 грн…

Постачальники торгових мереж піднімають вартість гречки, бо на полицях вона не залежується через сталий високий попит. До того ж іще до війни вітчизняні виробники забезпечували лише половину від споживаного обсягу крупи, решту привозили з Казахстану та росії. Імпорт зійшов нанівець через війну.

_{Пшениці та кукурудзі — жовте світло}

ПОПРИ всі заходи з поліпшення зернової логістики увесь обсяг зернових та олійних вивезти у бажані терміни не вдасться. Експорт буде розтягнутий у часі, тому потрібно працювати над можливостями довгострокового зберігання продукції. На цьому на онлайн-семінарі УЗА наголосив перший заступник міністра агрополітики Тарас Висоцький. «У першу чергу будуть експортуватися олійні, бо вони мають більшу вартість і покривають затрати на логістику. А ось кукурудзу і пшеницю треба готуватися зберігати як мінімум 6 місяців, а то й до року», — зазначив Тарас Висоцький. За його словами, нині для цього робиться ряд заходів. Зокрема, очікується гуманітарна допомога для малих виробників у вигляді полімерних рукавів. До того ж податковий комітет підтримав у цілому ініціативу про скасування на період дії воєнного стану мит на завезення обладнання для тимчасового зберігання.

_{Українського рису наразі не буде}

ВІЙНА повністю заблокувала вирощування рису в Україні. Після окупації Криму площі під цю культуру залишилися тільки в Херсонській області, яка тепер також є окупованою, та в Кілійській громаді Одещини. На щастя, ворог не ступав на землю Бессарабії, але ризики і дуже велика вартість добрив, необхідних для цієї примхливої культури, знизили до мінімуму засів заливних полів, повідомив міський голова Кілії В’ячеслав Чернявський. Разом із тим він висловив надію, що вже через рік біле золото знову буде вирощуватися на нашій, українській, землі й у Кілії, і на Херсонщині, й у Криму.

_{Праця та успіх}

УЖЕ пів століття на Рівненщині господарює фірма «Агроконцерн». Її спеціалізація — помідори та огірки. Це підприємство бюджетоутворювальне, входить до трійки найбільших платників податків області. В ОВА інформують, що тільки за пів року воно сплатило 9,6 млн грн до бюджетів різних рівнів. «Агроконцерн» дає роботу 130 людям, формує додану вартість від насінини до готової продукції. «Розпочинали з 3 гектарів, а сьогодні на виробництві вже 8,3 га теплиць. Щороку збираємо 50 кг і більше продукції з квадратного метра. Застосовуємо новітні технології, підлаштовуємося під сучасні умови роботи. Наразі ми вирощуємо два основних сорти — червоний помідор «Раїса» і рожевий «Есміра». Насіння закуповуємо лише голландське», — розповів головний агроном Микола Сич.

Підприємство постачає продукцію на місцевий ринок, у супермаркети та в сусідні області, також експортує овочі до Польщі. «Рівненщина, як тилова область, має компенсувати втрати свіжих овочів із півдня. Необхідно, аби українська продукція заміщала імпортну. Певен, що у майбутньому ми зможемо стати експорто орієнтованими в цій галузі. Люди мають брати приклад із таких підприємств і не боятися започатковувати власну справу. Сьогодні час економічними кроками робити перемогу для України», — наголосив глава ОВА В. Коваль.