Абрикосове літо коротке

БАГАТО спілих абрикосових плодів падає і догниває на землі. Їх слід збирати й виносити за межі саду.

Через два тижні після закінчення плодоношення досвідчені садівники беруться до обрізки дерев на плодоношення. Обрізати абрикос одразу після плодоношення не варто, оскільки може з’явитися небажаний приріст, який до холодів не встигає визріти, а відтак ушкоджується морозами. Обрізування у пізніші терміни не рекомендується, позаяк користь буде мінімальною.

Перед «хірургічним втручанням» рослину неодмінно треба підживити і добре полити. Принципи ж самої операції цієї пори нічим не відрізняються від роботи з голими деревами у ранньовесняний період.

Насамперед проріджують крону з метою її ліпшого освітлення, видаляючи переплетіння, сухі, зламані внаслідок буревію чи під час збирання плодів гілки. При сильному рості гілок угору крону дерева знижують, зрізуючи верхівки пагонів на бокову гілочку чи яке-небудь розгалуження. Чим урівноваженішою стане крона після обрізки, тим щедріший урожай одержите наступного року.

Якщо дерево старе, віком 16-20 років, його омолоджують ще сильніше. Скелетні гілки вкорочують на половину чи третину довжини. Кожну велику гілку краще зрізати над молодою боковою гілочкою або потужним однорічним приростом.

Уже до сталих холодів рани на деревах, змащені садовим варом, зазвичай затягуються. А це певною мірою знижує можливість зараження їх шкідниками та хворобами. Восени на таких абрикосах квіткові бруньки значно крупніші, ніж на деревах без підживлення та обрізування. Вони ліпше переносять зиму і весняні приморозки. Тож і врожай буде стабільніший.