У прикордонні з білоруссю столичне подружжя вирощує «ягоду молодості»

Віталій НАЗАРЕНКО.

Чернігівська область.

Фото автора.

Кияни Дмитро та Мар’яна Вербицькі працюють менеджерами з продажу в солідних компаніях, однак любов до землі та бажання мати власну справу привели їх із міських кам’яних джунглів у літописний Любеч, практично під самісінький кордон із білоруссю. Тут живе бабуся Дмитра, і саме на її городі подружжя Вербицьких заклало свій перший сад диво-ягоди жимолості. В Європі, а тим паче в Україні, ця культура є маловідомою, а от японці споживають жимолость тоннами, цінують та люблять її за неймовірні цілющі властивості. Власники саду жимолості переконані, що ці ягоди мають неабиякий експортний потенціал.

_{«Обирали культуру, яка підходить саме для Чернігівщини»}

ІДЕЯ закласти власний сад у Дмитра та Мар’яни Вербицьких виникла давно, однак реалізувати її вдалося лише чотири роки тому. Спершу — як експериментальне хобі. Тепер воно поступово переростає у маленьку власну справу.

«Щовесни ми їздили до бабусі Дмитра садити картоплю, — розповідає Мар’яна, — але бабуся вже у віці, картоплі ні їй, ні нам багато не треба, а землі чимало, тож замислились над тим, щоб посадити тут ягідну культуру. Спочатку думали — полуницю, але вирішили, що таких врожаїв, як на півдні, вона не даватиме, до того ж із нею чимало мороки. Лохина боїться протягів і потребує кислих ґрунтів. У нас росло кілька кущиків, але вони вимерзли. Дмитро довго перебирав варіанти і вирішив зупинитися на жимолості».

«Обирали ягоду, яка підходить саме для Чернігівщини, для її півночі», — пояснює Дмитро Вербицький.

І ось результат! На восьми сотках присадибної ділянки — понад 200 кущів чотирьох сортів жимолості. Найсолодший має назву «Аврора». Поруч нього сорти «Хонебі», «Індиго Джем» і «Бореаліс».

Саджанці замовляли у Польщі. Кажуть, в Україні були переважно російських сортів, які є значно гіршими за канадські. До того ж канадці серйозно вкладались у селекцію жимолості. Її по праву можна назвати національною ягодою Канади. Все через невибагливість та стійкість.

_{Природні ліки}

«БАТЬКІВЩИНОЮ жимолості є острів Сахалін, Японія. Японці її дуже люблять і називають ягодою молодості, — розповідає Дмитро. — Проте в дикій природі вона гірка, найближчий її родич — вовча ягода. Власне, десертні сорти почали виводити відносно недавно — років 30 тому. А до того ягода не становила комерційної цікавості».

Канада є другим у світі виробником жимолості. На першому місці Китай, котрий вирощує ягоду для потреб японців.

До вибору сортів Дмитро Вербицький підійшов раціонально. Перед тим як закласти сад, він багато читав і досліджував особливості перехресного запилення.

«Сорт «Аврора» є найсолодшим, однак закладати плантацію одним сортом недоцільно, — пояснює ягідник. — Жимолость запилюється перехресно, тому чим більше різних сортів, тим краще. Якщо ж посадити один сорт, то врожай, певна річ, буде, однак ягоди виростуть маленькі. Селекціонери рекомендують, як мінімум, три сорти на одній ділянці. Я вибрав найсолодші сорти, в яких найкраще перехресне запилення з «Авророю».

Жимолость — це рання ягода. Врожай збирають вже на початку червня. Культура цікава тим, що витримує до мінус 45 градусів за Цельсієм, а квітка — до мінус чотири. Запилюють її джмелі, оскільки під час цвітіння «ягоди молодості» бджоли ще не літають.

Крім того, що жимолость корисна та смачна (хоч і має певну пікантну гірчинку), вона підходить для алергіків.

«У нас є знайомі, які мають дітей, що страждають на алергію, то їм не можна давати ті самі полуниці, а от жимолость можна і треба, — каже Мар’яна Вербицька. — Ще однією причиною, чому ми зупинилися саме на жимолості, стало те, що наша бабуся хворіла на онкологію, а ці ягоди містять багато дубильних речовин та антиоксидантів, які пригнічують ракові клітини».

Загальновідомо, що природні «ліки» в усі часи були і залишаються прекрасною альтернативою медичним препаратам. Так, непоказні ягідки жимолості здатні творити дива з нашим здоров’ям. Недарма їх особливо цінують японці, котрі є довгожителями серед народів. Окрім антиоксидантів, жимолость містить корисний для щитоподібної залози йод, а також селен; справляє протизапальну, імуностимулюючу, антибактеріальну, болегамівну, в’яжучу, сечогінну, жарознижувальну, загальнозміцнювальну, тонізуючу дію.Сприяє розсмоктуванню атеросклеротичних бляшок; інфаркти та інсульти просто відступають перед «ягодою молодості».

_{Привабливий бізнес}

ПРОБЛЕМ зі збутом жимолості у сім’ї столичних менеджерів нема. Увесь торішній урожай у них розійшовся через Інтернет, як то кажуть, «на ура». З’явилися постійні клієнти і навіть домовленості з мережею магазинів про реалізацію. Втім, усі організаційні та логістичні плани поламала війна. Разом із тим Вербицькі знають, що їхній екологічний продукт заберуть до останньої ягідки роздрібні покупці.

«На ці ягоди є свій покупець, та й ціна для виробників приваблива: у столиці — 450 гривень за кілограм, — розповідає Дмитро. — Жимолость є окупною культурою. Її промислова продуктивність стартує від третього року і аж до 35 років. Потім можна робити радикальну обрізку, таким чином подовживши життя куща ще років на 10-15. З одного куща збираємо близько 4 кіло­грамів ягід. У нас був випадок, коли жимолость дала восени ще один врожай».

Мар’яна та Дмитро Вербицькі переконані, що їхній експеримент із двомастами кущів удався, тож час перетворити хобі на бізнес. А для цього потрібно розширюватись. Окрім інвестицій, необхідна земля, а її у місцевій громаді отримати не так просто. Втім, ягідництво — це, як-не-як, додаткові робочі місця. Тому маємо надію на те, що в Любечі підтримають ініціативу Вербицьких і в Україні незабаром з’явиться новий бренд екологічної продукції. Ринок збуту на жимолость столичним менеджерам знайти неважко, однак потрібні обсяги. Дмитро Вербицький бачить у жимолості величезний експортний потенціал. Тож цілком можливо, що мине не так багато часу і «ягода молодості» з Любеча завоює світові ринки.