Архів
Вівторок,
23 серпня 2022 року

№ 30 (19974)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері: Зенітка Соняшник
  Версія для друку          На головну

Повстань, повстань, народе мій!

Микола ЯСЕНЬ.

Усім відомо, що 1941 року пісня «Вставай, страна огромная» зіграла в колишньому союзі неймовірно мобілізуючу роль, закликавши тодішній радянський народ до визвольної війни, невдовзі названої Великою Вітчизняною.

АВТОРАМИ слів цієї композиції оголосили Василя Лебедєва-Кумача, а музики — Олександра Александрова. Обидва в невмитій росії вважалися корифеями своїх царин. А тепер вслухайтеся в слова іншої, українськомовної, пісні:

Ось день війни народної,

Ось кари й помсти час!

Нема вже сили жодної,

Щоб стримувала нас!

Ми йдемо в бій з ворожими

Полками орд чужих.

Ми віримо, що зможемо

Звільнити край від них!

Не нам неволя й панщина,

Й імперськая тюрма,

Б’ємось проти кремлівського

Московського ярма!

І рефрен:

Повстань, повстань,

народе мій,

Берись за зброю вмить,

Нехай під окупантами

Завжди земля горить!

Помітили, що і слова, і рефрен якнайліпше лягають на мелодію знаменитої радянської композиції? Це неспроста. Ще в буремних 1919-1920 роках, під час громадянської війни, у придніпровських степах уперше прозвучала пісня «Повстань, повстань, народе мій!». Понад 30 років тому цей твір нам повернув відомий кобзар Тарас Силенко. Він вважав, що слова і музика — народні. Хвацький Лебедєв-Кумач застосував винахідливий плагіат: «запозичив» зміст і дух патріотичної української пісні, поклавши все це в основу свого вірша. Уславлений російський композитор Олександр Александров до створення музики взагалі аж ніяк не був причетний. Безсоромно привласнив, тобто вкрав, чужу...

У наші дні знаний український письменник, автор романів і кіносценаріїв Юрій Андрухович, погодившись із тим, що вірші та музика пісні «Повстань, повстань, народе мій!», імовірно, справді народні, повідомив таке. Цей патріотичний гімн виник на Катеринославщині у 30-тисячній дивізії криворізьких козаків Степової повстанської армії. Очолював з’єднання Костянтин Пестушенко, котрий увійшов в історію ще й як отаман повстанців Кость Степовий-Блакитний. Він народився у селі Ганнівка нині Криворізького району. Спершу очолював 20-тисячну Середньодніпровську ватагу повстанців, котра підпорядковувалася армії Нестора Махна. Одначе потім обрав за краще діяти самостійно і, ставши командиром Степової визвольної дивізії, боровся з більшовицьким режимом партизанськими методами. З піснею «Повстань, повстань, народе мій!» його козаки і мчали на конях у боях проти московських поневолювачів. Давня пісня-заклик прислужиться й сьогодні, аби дати нищівну відсіч окупантам.

До речі, це не єдине свідчення крадіжки пісні диким «рускім міром». Таких випадків набереться десятка півтора. Наприклад, «білогвардійську» пісню «Поручик Голицын», за твердженням російських музико-знавців, нібито записав зі слів народу та обробив якийсь Владислав Коцишевський. А насправді це зовсім не так. Мелодію росіянин украв у… повстанця-«бандерівця» Миколи Матоли, який 1949-го створив і слова, і музику пісні «Друже ковалю». Плагіатор, звісно, текст переінакшив.

А наостанок — про пісню «Там вдали, за рекой», яку російська «Вікіпедія» приписує бійцям Червоної армії. Насправді ж власну пісню на цю мелодію, але з іншими словами років на 10 раніше співали січові стрільці. Називалася вона «Прощався стрілець».

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Підписано Меморандум щодо відновлення наших міст
Читати
Чергова аграрна революція. Знову «меліоративна»
Читати
З Криму дременула окупаційна влада
Читати
«Хлібний насос» качає на повну
Читати
Атомники запланували нові блоки
Читати
Комерційний газ душить цукрову галузь
Читати
Хто найбільше допомагає
Читати
Ахметов готовий фінансувати відбудову Маріуполя
Читати





23 серпня — День Державного прапора

24 серпня — День Незалежності

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове