Наближаємося до найскладнішої зими

Олена КОЩЕНКО.

Чи вистачить Україні ресурсів для успішного проходження осінньо-зимового опалювального сезону 2022-2023 рр. під час війни?

_{Енергетичний терор як стратегія рф}

ПРЕЗИДЕНТ Володимир Зеленський уже попередив, що прийдешній холодний період може стати чи не найбільшим випробуванням для нашого цивільного населення за всю історію незалежності. Бо російські загарбники вдаються до енергетичного терору: цілеспрямовано нищать ракетними обстрілами і бомбардуваннями українські ТЕЦ, електростанції, підстанції, котельні, газові мережі.

Приміром, розбомбили теплоелектроцентраль №3 у Харкові, в Ізюмі — підстанції обленерго, в Охтирці Сумської області знищили високовольтну лінію, до якої під’єднано теплоелектроцентраль. У тимчасово окупованому Маріуполі центрального опалення нинішнього сезону не буде, оскільки окупанти зруйнували всі комунікації.

Запорізька, Луганська ТЕС — на окупованій території, Вуглегірська та Слов’янська не працюють. «Треба виходити з того, що в нас нема і Запорізької АЕС, — зауважує в інтерв’ю інформаційному агентству «Укрінформ» експертка з питань енергетики Ольга Кошарна. — Дев’яти атомних енергоблоків, які є на контрольованій Україною території, вистачить тільки для базового навантаження». За її словами, проблема у нестачі резервних потужностей, необхідних у періоди пікових потреб електроенергії. А вони неминучі в опалювальний сезон. «Зазвичай дефіцит електроенергії покривали теплові станції, що працюють на вугіллі, ГЕС. А цього року маємо маловоддя, тож Укргідроенерго навряд чи допоможе, — пояснює пані Ольга. — Наприклад, Дністровська ГЕС зараз виробляє всього 43% електроенергії від торішнього рівня». «Зелені» ж електростанції взимку ніколи не відігравали значної ролі, та й чимало таких об’єктів у Херсонській, Запорізькій, Донецькій областях — під окупацією.

До того ж наші морські порти все ще залишаються заблокованими: за необхідності завозити вугілля на ТЕС морем не вийде, лише залізницею. А це дорого, та й військові вантажі у пріоритеті. Де вихід із ситуації? Фахівці бачать його у маневруванні атомною електроенергією, як це робилося попередніми роками у критичних щодо енергетики ситуаціях.

За таких обставин треба готуватися до того, що холодної пори у наших містах, селищах і селах можуть зникати тепло і світло. Причому, ймовірно, відімкнення триватимуть не дві години щовечора, як це вже мало місце в низці українських регіонів у 1990-х, а значно довше.

Яких масштабів очікується енергокриза? Звичайно, різні регіони матимуть різний рівень енергозабезпечення. Скажімо, поки що немає великих підстав хвилюватися мешканцям західних областей. І зовсім інша річ — прифронтова і фронтова зони — міста і села, розташовані на Донеччині, Харківщині, Запоріжжі, Херсонщині, Миколаївщині. «В опалювальний сезон багато чого залежатиме від того, де проходитиме лінія фронту, наскільки сильно буде зруйнована інфраструктура», — таку думку висловив директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

Також може статися, що оператори енергоринку для економії будуть зменшувати подачу тепла до багатоквартирних будинків, а приватному сектору — знижувати тиск у системі. І тоді опалювати будинки зможе тільки те обладнання, яке здатне працювати на мінімальному тискові. Горітиме не потужним полум’ям, а ледь-ледь, у результаті чого матимемо в оселі 10-15 градусів. Тож цивільному населенню України теж доведеться, образно кажучи, воювати — з холодом.

_{Відновлюємо печі, запасаємось дровами...}

АБИ не мерзнути взимку, багато українців, не покладаючись на міжнародну допомогу чи наш уряд, заповзялися самотужки додатково подбати про енергобезпеку власних осель.

Так, уже тепер чимало співвітчизників у власних приватних будинках викладають і мурують печі та груби, нерідко відновлюючи їх на місці старих, колись розібраних, як тоді думалося, за непотрібністю. Також купують (чи подіставали з горищ і сараїв давним-давно закинуті туди) так звані буржуйки.

А ще люди почали завчасу запасатися дровами. В соціальних мережах користувачі часом висловлюють побоювання, що «дров на всіх не вистачить». У зв’язку з чим Державне агентство лісових ресурсів оприлюднило заяву. В ній сказано, що Україна має досить великі запаси деревини. Так, на 10 мільйонів гектарів лісів щорічно приростає близько 40 мільйонів метрів кубічних деревини, із яких безпосередньо на заготівлю дров попередніми роками використовувалася лише незначна частина цього обсягу. Приміром, торік було заготовлено і реалізовано всього 3,5 мільйона кубометрів дров. Так що станом на сьогодні, запевняє держ­агентство, «є певне накопичення» цього природного енергоресурсу.

Однак у багатьох регіонах утворилися черги за дровами, які часом сягають трьох тижнів очікування доставки. «Таке істотне зростання попиту домогосподарств на придбання дров певною мірою пов’язане з тим, що люди з прагматичних міркувань прагнуть запастися ними не лише на прийдешню, а й на наступну зиму. Багато хто переходить на тверде опалення замість газу та електрики. Крім того, державні сільськогосподарські підприємства роблять дуже великі поставки для Збройних сил України. Сьогодні ми вже перетнули межу в кількасот тисяч метрів кубічних», — змалював ситуацію голова Державного агентства лісових ресурсів України Юрій Болоховець.

За словами чиновника, нині процедуру купівлі дров суттєво спрощено. «Їх можна придбати безпосередньо в лісництвах, яких у нас 1651 по всій країні. Потрібно прийти в лісництво, показати паспорт і замовити. На одну особу діє обмеження до 15 метрів кубічних. Потім необхідно провести оплату і вирішити питання з доставкою», — пояснив він.

У всіх районних та обласних газетах Держагентство лісових ресурсів заздалегідь розмістило інформацію про наявність дров у місцевих лісництвах і контактні телефони осіб, відповідальних за їх реалізацію. Також ця інформація є на сайтах лісгоспів, обласних управлінь лісового та мисливського господарства і на сайті самого агентства. До речі, міністр захисту довкілля Руслан Стрілець заявив, що вже до початку опалювального сезону має бути створено уніфікований для всієї країни інтернет-магазин, в якому, не виходячи з дому, можна буде замовити дрова.

Чимало домогосподарств купують туристичний газовий балон, щоб мати змогу бодай підсмажити яєшню чи закип’ятити чаю раптом що. Зріс попит і на мангали.

Як свідчать соціальні мережі, де тема «виживання холодної зими-2022» надзвичайно актуальна, багато хто зі співвітчизників уже придбав електропростирадла та електрогрілки. Люди міркують так: обігрівачі не порятують, коли перебої з електрикою, а ті ж електрогрілки досить ощадні й ефективні, та й не перевантажуватимуть мережу. Ще бувалі в бувальцях туристи радять подбати про легкий теплий і комфортний одяг, який можна носити взимку, коли вдома буде «колотун». Звичайна товста вовна, до якої звикла більшість людей, гріє значно гірше, ніж тонка мериносова. Одяг, в якому важко рухатись, посилює втому, котра й так є від холоду, пояснюють вони.

Слід підготувати ліхтарики, батарейки, повербанки і продумати методи живлення від автомобільних акумуляторів (є такі пристрої)… І, звичайно, не забуваймо про випробуване століттям джерело світла — свічки. Словом, кожний вибирає для себе спосіб і заходи, залежно від особливостей будови свого помешкання та товщини власного гаманця.

_{Замість післямови}

НИНІ дехто відкидає подібні перестороги, мовляв, не розганяйте паніки. Але хіба це паніка, якщо люди, будучи поінформованими, прагнуть подбати про власний енергозахист? Надто тоді, коли російські нелюди, дочекавшись узимку настання холодів (-10 градусів і нижче), цілеспрямовано стануть нищити ТЕЦ, електростанції, підстанції — всю критичну інфраструктуру. Паніка насправді виникне, коли раптово зникнуть цивілізаційні блага і народ масово кинеться скуповувати як не дрова, то бодай свічки і сірники. А наразі є час продумувати план «Б», запасатись і уважно стежити за новинами.

Утім, в уряді зберігають обережний оптимізм: «Ми успішно готуємося до опалювального сезону 2022-2023». Згідно із заявою міністра розвитку громад і територій Олексія Чернишова, «країна вже готова на 70%» до майбутнього сезону опалення, який розпочнеться приблизно 15 жовтня. Його початок може бути відстрочено з огляду на погодні умови.

Дуже хочеться сподіватися тільки на краще, адже ми йдемо до зими, яка обіцяє стати ще одним великим випробуванням українського народу на витривалість. Мета рашистів очевидна — енергетичним терором знищити дух волелюбних українців. У цьому ключі особливо актуальними видаються рядки з нещодавньої заяви Міністерства енергетики: «Енергія — це зброя. Наявність цієї зброї у нас підвищує нашу спроможність. Тому ретельна підготовка до опалювального сезону — це частина оборони держави».