• Актуально

Риболовля: платити чи ні?

Олег Григоренко.

Як тільки закінчується нерестова заборона на вилов риби, рибалки масово вибираються на водойми. Багато хто з них облюбовує ставки, які приватні орендарі вже зарибили цінними видами риб. Певна річ, користувачі водойм, що займаються рибогосподарською діяльністю, хочуть мати дохід, тому не дозволяють безконтрольно виловлювати вирощувану ними рибу. Через що нерідко виникають суперечки між рибалками та орендарями водойм. То чи всюди можна рибалити та як себе поводити, аби не перейти межу, дозволену законом?

ПРО ЦЕ ми розпитали голову громадської організації Подільської районної асоціації працівників рибного господарства Одеської області Аркадія Плєшка. Передовсім він нагадав, що в Україні діють Водний кодекс та закони «Про аквакультуру», «Про тваринний світ» і «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», які унормовують, у тому числі, і правила для любительського та спортивного рибальства в країні.

Зокрема, у статті 47-й Водного кодексу сказано, що на водосховищах, озерах і ставках, наданих в оренду, загальне водокористування допускається на умовах, встановлених самим орендарем. Однак їх має бути погоджено з органом місцевого самоврядування. При цьому орендар зобов’язаний інформувати про відповідні правила населення. Наприклад, нерідко орендарі доводять місцевій громаді певну норму вилову (зазвичай до 5 кілограмів за один раз), за плату чи без неї, що також обумовлено правилами рибальства.

У цьому разі закон захищає права товаровиробника. Згідно зі статтею 180-ю Цивільного кодексу України, «одержана підприємцем-орендарем товарна риба як різновид сільськогосподарської продукції має статус сільськогосподарських тварин, які є особливим об’єктом цивільних прав». Тобто наймачеві належить право власності на свою продукцію, — пояснив фахівець.

Отже, вільно рибалити людям можна на загальнодержавних річках, озерах і ставках, які не перебувають в оренді. Втім, усе одно любителі юшки і смажених карасів підзвітні інспектору Держ­рибагентства. Згідно із загальнонаціональними природоохоронними нормами (а конкретно це пункт 4.5 Правил любительського і спортивного рибальства), один рибалка має право взяти із собою на «тихе полювання» не більш ніж п’ять поплавкових вудок та один спінінг. А виловити дозволяється у підсумку не більш як 3 кілограми риби.

При цьому за понаднормовий, незаконний вилов біоресурсів, незалежно від того, де він відбувається — в орендованій водоймі чи ні, заскоченому на гарячому рибалці доведеться сплатити штраф. Так, за вилов кожної особини сома, незалежно від розміру та ваги, розмір стягнення сягне 5117 грн, за сазана — 3706 грн, товстолобика — 3638 грн, судака — 3587 грн, білого або чорного амура — 3553 грн, щуки — 3468 грн, рака — 3332 грн, окуня — 3162 грн, ляща — 1649 грн, лина — 1598, карася сріблястого — 1581 грн, краснопірки, плоскирки — 1564 грн… Погодьтеся, не варта буде юшка таких грошей, якщо орендар викличе поліцію і буде складено протокол. Щоправда, зазвичай охоронці намагаються владнати конфлікт без втручання правоохоронців.

А що ж із місцями масового відпочинку на берегах наших водойм? За словами співрозмовника, відповідно до пункту 3-го Порядку обліку місць масового відпочинку населення на водних об’єктах, визначеного постановою Кабміну, відповідні локації визначаються і облаштовуються органами місцевого самоврядування. Так само їх можуть впорядковувати на орендованих ставках або водосховищах і підприємці, що займаються риборозведенням. На таких водоймах є певні вказівні знаки, а охоронці завше підкажуть, де зупинитися з родиною чи друзями для спокійного і цивілізованого відпочинку.

У зв’язку з цим не зайвим буде нагадати, що і відпочивальники також зобов’язані дотримуватися деяких правил поводження. Приміром, підтримувати належний стан водойми: не залишати після себе на березі чи у воді сміття, не мити транспортного засобу в рибогосподарській водоймі чи у прибережній смузі, не влаштовувати галасливих «бенкетів», розпиваючи алкогольні напої, тощо.

— За цивілізованою аквакультурою — наше майбутнє. В Україні є мільйони рибалок-любителів і тисячі рибницьких господарств, які працюють за принципом «від ікринки, від зарибку — до товарної риби», забезпечуючи копіткою працею понад 15% потреб співвітчизників у рибопродуктах. Тож поважаймо законодавство та права одне одного, і тоді рибальство та відпочинок на водоймах даруватимуть лише радість і насолоду, — таким напуттям підсумував розмову Аркадій Плєшко.