• Новини АПК

_{Невигідна кон’юнктура}

Підготувала Маргарита СИТНИК.

НА РОЗБЛОКУВАННЯ морського шляху для експорту агропродукції та укладання «зернової» угоди покладалися великі сподівання, зокрема й нашої країни. Проте перші результати, констатують експерти, виявилися не такими успішними: вітчизняним трейдерам доводиться збувати зерно за зниженими цінами. Наприклад, пшеницю з умістом протеїну 11,5% та кукурудзу продають на світовому ринку мінімум по 340-360 та 315-335 дол./т відповідно, однак сьогоднішня вартість становить близько 290 та 260 дол./т.

Причин такого стану справ кілька. Насамперед чимало судновласників побоюються заходити в розблоковані чорноморські порти. Коло імпортерів нині обмежилося здебільшого державами ЄС та Туреччиною. Більш віддалені країни не виявляють великого інтересу до нашого зерна, отож ціни на нього залишаються під тиском обмеженого експорту та внутрішньої кон’юнктури. Хоча доводиться збувати збіжжя мало не нижче собівартості, та й це не влаштовує багатьох імпортерів. Тим часом країна-агресор росія продовжує експортувати своє зерно за ринковими цінами.

_{Землю — за безцінь}

РИНОК сільгоспугідь для фізичних осіб функціонує вже рік. Утім, ажіотажу на ньому за цей час не спостерігалося. Приміром, за даними міського голови Горохова, що на Волині, Віктора Годика, продаж паїв у громаді — нечасте явище. Зазвичай вдаються до цього або власники, яким із тих або інших причин знадобилися гроші, або люди, котрі землю успадкували, але господарювати на ній не збираються (наприклад, проживають в іншому регіоні).

Здавалося б, новина ця нічим не примітна. Та є одна обставина: середня вартість двогектарного паю становить приблизно 4 тисячі доларів. Ця ціна, вважає очільник громади, низька. Однак підвищити її не вийде: під час продажу землі її вартість формується на основі нормативно-грошової оцінки. За словами В. Годика, востаннє коефіцієнт індексації, який збільшував ціну вгідь, встановлювали ще 2016 року (відтоді щороку коефіцієнт становить 1, тобто вартість не підвищується). Голова громади переконаний, що законно привести вартість угідь до реальної можна шляхом правильної та об’єктивної індексації. А це завдання перебуває в компетенції уряду. Чи буде воно реалізоване, не відомо.

_{Беремо під контроль хімікати}

ПАРЛАМЕНТ ухвалив у першому читанні законопроєкт №4558 стосовно поводження з пестицидами і агрохімікатами. Мета — вдосконалити правове регулювання у цій сфері та наблизити українське законодавство до відповідного європейського та до умов угоди Світової організації торгівлі. Серед іншого запроваджуються нові вимоги щодо упакування і маркування хімікатів, аби споживачі не змогли їх випадково сплутати з харчами, ліками чи кормом. Також поняття фасування внесуть у ліцензію стосовно виготовлення пестицидів. Це має посилити боротьбу з фальсифікатом: підпільні виробники хімікатів обходять ліцензування виробничих майданчиків, маскуючи свою діяльність під офіційним формулюванням «фасування продукції». Збираються прикрити й контрабандні схеми, заборонивши фізичним особам ввозити на територію нашої держави небезпечні хімічні речовини. Крім того, в законопроєкті пропонується запровадити в електронному вигляді Державний реєстр пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання, із вільним доступом до нього всіх охочих, а державним інспекторам хочуть надати право вилучати фальсифікат за практикою Європейського Союзу.

_{Молочна галузь відновлюється}

ПІСЛЯ шоку перших місяців війни наша країна поступово відновлює і виробництво, і експорт. Зокрема, в липні, за даними Спілки молочних підприємств України, обсяг проданих за кордон молокопродуктів сягнув 75% од довоєнного рівня. Утім, імпорт також зростає. І в довоєнні часи закуповувалося більше закордонних товарів, ніж продавалося своїх (наш експортний місячний максимум досягнутий ще в січні та лютому і становить по 0,4 тис. т, натомість імпортовано було втричі більше). Тепер же кисломолочних продуктів ввезли до країни у п’ять разів більше.