Брати кують перемогу Інна ОМЕЛЯНЧУК. ВІКТОР і Василь Мисюри приїхали на Рівненщину з Ірпеня. Зупинилися в родичів у Гощі й одразу поцікавилися можливостями роботи. Дізнавшись, що в місцевому навчальному відділенні державної служби зайнятості готують ковалів, вирішили здійснити давню мрію: з дитинства душі обох лежали до ковальства. Майже п’ять місяців вони навчатимуться за індивідуальним планом та перейматимуть уміння від майстра виробничого навчання — відомого не лише в Україні коваля Сергія Торулі. Саме він готує фахівців за професією «Коваль ручного кування». «Після іспитів випускники зазвичай залишають у нас свої перші вироби: саме вони й заснували музей ковальства, котрий лише приростає рукотворними експонатами. А для натхнення разом відвідуємо галерею ковальства в Рівному, яку створила партнерка нашого закладу поціновувачка нелегкої, але благородної праці коваля директорка Рівнебудпостачу Ніна Крока, — ділиться майстер. — Брати Мисюри також побували там». На Рівненщині Віктор та Василь одночасно вступили до лав територіальної оборони. Нині, поєднуючи навчання та громадянський обов’язок, готуються до самостійного професійного зростання: придбали ковальські горно та інструмент, облаштовують власну кузню. Їхні перші вироби — ковані сокири, коцюби та інший сільськогосподарський реманент — родичам у господарстві вже стали у пригоді. А на замовлення Гощанської територіальної громади для вшанування полеглих захисників виготовили підставки для квітів на меморіальні дошки. Й активно допомагають волонтерам: будівельні скоби для бліндажів, буржуйки, пластини до бронежилетів, саперні лопати, — все це їм тепер під силу. Завтрашні дипломовані ковалі вже попрацювали й у парку історичної реконструкції — у давньому городищі Оствиця, що на березі озера Басів Кут у Рівному. Зокрема, виготовили ковані наконечники зразка часів давньої Русі для списів та декоративні поясні прикраси — фабули. Тобто в прямому сенсі долучилися до створення історії гостинного краю, в який уже встигли закохатися. В добру мирну путь, ковалі нашої перемоги! |