|
Версія для друку На головну Куди цілить ворог Леонід ЛОГВИНЕНКО. Фото автора. Днями
до Харкова, в самісінький центр міста, прилетіло дві ракети. Одна впала у дворі
російськомовної школи №5, друга — на
Павлівській площі неподалік славнозвісної Гончарівки, сватання на якій оспівав письменник
і театрал Григорій Квітка-Основ’яненко. НЕ МИНУЛО й
доби, як вікна в будівлі поблизу влучання другої ракети наглухо забили ДСП,
почали засипати вирву та лагодити вцілілі електрокомунікації. До вечора на
місці «прильоту» вже була свіжа латка асфальту метрів 15 діаметром. «Скільки
коштуватиме ремонт дороги, це ми пізніше порахуємо», — каже чоловік, з усього
видно, начальник над ремонтниками. Щоб засипати всі вирви, які наробили
«братні» ракети та снаряди, харківським комунальникам, напевне, знадобилися
тисячі кубів піску, щебеню і квадратні кілометри асфальту. Та й робота коштує
недешево. Бо таких вирв по місту налічувалися десятки. Перша
ракета, яка впала у дворі школи, поцілила в біотуалет. Народ глузував щодо
цього: «Яка армія в Росії, такий у неї і тероризм — туалетний». Слово «терор» у
перекладі з латини означає «жах». У зв’язку з останніми обстрілами Харкова це
слово дуже часто вживається. Гатить ворог зенітними ракетами С-300,
переробленими для того, аби бити по наземних цілях. Вони не такі точні, як
«іскандери» чи «калібри», проте наганяють на містян чимало страху, адже вирви
від них величезні, та й звук вибуху чути у найвіддаленіших куточках великого
міста. Отож цілили у школу — влучили в туалет. У другому
випадку ракета прилетіла до архітектурної споруди на Павлівській площі. Це так
званий «Селянський будинок», споруджений 1912 року в стилі українського
модерну. В мене нема сумніву, що ворог цілився не хаотично, навмання, а
намагався влучити саме в цю будівлю. На її створення архітектора Корнієнка
надихнула українська хата з її м’якими неповторними лініями та наші дерев’яні
храми, зведені у стилі лиманської архітектури — «козацького бароко». Зразок
такої церкви — шедевр у Новомосковську на Дніпропетровщині. До речі,
ворог намагався зруйнувати будівлю, в ніші стіни якої стоїть погруддя Кобзаря.
Споруджувався «Селянський будинок», котрий слугував готелем, 1914 року,
напередодні сторіччя Тараса Григоровича. Тоді було заборонено відзначати його
ювілей. Столипін, прем’єр імперії та російський шовініст, заявив, що за його
правління ніяких урочистостей не буде... Тож з’ява погруддя за два роки до
ювілею Кобзаря — диво, яке свідчить про українськість Харкова. Між іншим,
будинків з архітектурними рисами, притаманними вищезгаданому стилю, збереглося
в нас якщо не найбільше (а дехто запевняє, що так воно і є), то точно не
найменше в країні. Ще один
зразок архітектури українського модерну колись, на початку дев’яностих, влада
передала церкві московського патріархату. Повертали споруди, які раніше
належали єпархії рпц (упц мп), а разом з ними віддали й будівлю, в якій
розміщувався історичний музей. Тепер церковники там розгорнули бізнес. Звісно,
що московської «власності» путін не руйнуватиме. А от по будинку на Павлівській
площі ракетного удару завдав. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Енергетичний терор нас не зламає ЧитатиУ НЕДІЛЮ росіяни обстріляли об’єкти
інфраструктури, внаслідок чого виникли проблеми з електропостачанням на
Харківщині, Полтавщині, Сумщині, Дніпропетровщині та Донеччині. Удари сталися
на тлі українського контрнаступу, в результаті якого військо визволило від
загарб-ників низку населених пунктів. Президент В. Зеленський у своєму
зверненні заявив, що ракетні обстріли цивільної інфраструктури були «навмисні й
цинічні». «Ви досі думаєте, що зможете нас налякати, зламати, схилити до
поступок? Ви справді так нічого й не зрозуміли? Холод, голод, темрява й спрага
— для нас не так страшно й смертельно, як ваші «дружба й братерство». Але
історія все розставить по місцях. І ми будемо з газом, світлом, водою та
їжею... і БЕЗ вас!» — наголосив Глава держави. Станом на ранок понеділка
вдалося повністю відновити електропостачання в Дніпропетровській, Полтавській і
Сумській областях, на Харківщині велися роботи.
Перейшли «екватор» жнив ЧитатиСТАНОМ на 9 вересня аграрії впорали 6 млн
726 тис. га посівних площ, що становить 60% від їх загальної кількості. Зібрано
25,9 млн тонн зерна за середньої врожайності 38,4 ц/га. Зокрема, пшениці
намолотили 19,2 млн тонн (врожайність — 41 ц/га), ячменю — 5,5 млн тонн (34,7
ц/га), гороху — 250,2 тис. тонн (22,9 ц/га), кукурудзи — 18,4 тис. тонн (47,2
ц/га), гречки — 30,6 тис. тонн (14,5 ц/га), проса — 42,2 тис. тонн (25,6 ц/га).
Триває збирання соняшнику (впорано 251,4 тис. га — 5% площ, намолочено 392 тис.
тонн насіння за врожайності 15,6 ц/га), сої (26,8 тис. га — 1,8%, зібрано 70,9
тис. тонн, 26,5 ц/га). Ріпаку намолочено 3,1 млн тонн (28,5 ц/га) із 1 млн 96
тис. га, що становить 100% площ. Також розпочався сезон цукрових буряків: їх
викопали 42,9 тис. тонн за врожайності 523 ц/га із площі 820 га (0,5%).
ВВП продовжує падати ЧитатиДЕРЖСТАТ інформує: внаслідок російського вторгнення
економіка у ІІ кварталі втратила 37,2% реального валового внутрішнього продукту
(ВВП) порівняно з аналогічним торішнім періодом. А проти попереднього кварталу
ВВП знизився на 19,1% (з урахуванням сезонного фактору). В Мінекономіки
очікують ще більшого падіння до кінця року — на 35-40%. Прогнози Нацбанку такі:
за підсумками поточного року економіка України скоротиться на 33,4%, впродовж
наступних двох ці втрати будуть частково надолужені.
Мінімалку не підвищуватимуть ЧитатиЗГІДНО з інформацією Мінфіну, в проєкті
держбюджету-2023 не передбачено зростання мінімальної зарплати. Як повідомив
заступник міністра фінансів Р. Єрмоличев, мінімалку планують залишити на рівні
грудня поточного року. Нагадаємо, нині вона становить 6500 грн, у
держбюджеті-2022 було заплановане її підвищення до 6700 грн із 1 жовтня.
Пріоритетами для фінансування визначено сектор безпеки і оборони та соціальну
сферу. Отож пенсій і різних соцвидатків обіцяють не зменшувати, а деякі навіть
збільшити.
Готуються до зими ЧитатиУ ЧЕРВНІ уряд заборонив продавати за
кордон газ власного видобутку, мазут та вугілля, окрім коксівного. Та днями
експортні обмеження поширились і на нього. Таке рішення зумовлене потребою
належно підготуватися до опалювального сезону: як відомо, держстандартами
дозволено використовувати коксівне вугілля у складі паливних сумішей для
теплоелектростанцій, теплоелектроцентралей і котелень, тож воно може
розглядатись як складова паливного балансу для теплової генерації.
Трубопровід з... олією ЧитатиРОЗВ’ЯЗАНА росією війна змусила Україну і світ
змінювати чимало звичних речей, зокрема довелося шукати різні шляхи для експорту
нашої агропродукції, якої потребують багатенько країн. Зусилля українців та
поляків у цьому напрямі увінчалися підписанням меморандуму щодо прокладання
транскордонного трубопроводу (проєкт реалізовуватимуть міністерства сільського
господарства та інфраструктури обох країн). Ним транспортуватиметься не що
інше, як олія. Як відомо, ця вітчизняна продукція (до речі, один із небагатьох
прикладів успішної переробки вирощеної в країні агросировини) має неабиякий
попит: до початку повномасштабної війни її купували 107 країн, найбільше
споживачів — у Європі (37%), Південно-Східній Азії (29%) та Азії (14,9%).
Збитки непоправні ЧитатиГЛАВА уряду Д. Шмигаль повідомив, що
безпосередня шкода від агресії росії сягнула 326 мільярдів доларів. Із цього
обсягу 105 млрд дол. — сума, необхідна на відновлення різних об’єктів. На швидку
відбудову потрібно 17 млрд дол., 3,4 млрд з яких держава одержить цього року,
решту — наступного. Офіс президента та Київська школа економіки окремо
порахували прямі збитки інфраструктури — вони сягають 114,5 млрд доларів і
збільшились із моменту останньої оцінки — 30 серпня — на 1 млрд дол. Від
початку повномасштабної війни зруйновано 412 промислових підприємств (промисловості
завдано збитків на 9,7 млрд дол.), пошкоджені або захоплені щонайменше 15,3
тисячі багатоповерхівок, 115,9 тисячі приватних будинків, 44 соціальні центри,
1118 закладів середньої освіти, 1991 магазин, 593 аптеки, 188,1 тис.
автомобілів, 9,5 тисячі автобусів, 492 трамваї та тролейбуси, 978 медзакладів,
511 адмінбудівель.
Скористалися позиками ЧитатиСТАНОМ на 8 вересня 30 996
сільгосптоваровиробників залучили кошти за державною програмою «Доступні
кредити 5-7-9» (можна взяти від 100 тис. до 90 млн грн, відсотки становлять від
0 до 9% залежно від умов). За даними Мінагропроду, загальна сума наданих позик
— 57,17 млрд гривень. Під посівну, до 1 червня, аграрії взяли 38,6 млрд грн
кредитів. Улітку програмою скористалися ще 12 314 сільгоспвиробників, залучивши
18,62 млрд грн. Найбільше кредитів було взято аграріями Київщини (3,42 млрд
грн), Вінниччини (2,29 млрд грн) та Чернігівщини (1,68 млрд грн).
|