Дослівно

Олексій Мельник, аналітик Центру економічних та політичних досліджень ім. О. Разумкова.

Рішення путіна про часткову мобілізацію є черговою демонстрацією серйозних проблем, що виникли у російській армії із комплектуванням особового складу. Якщо росіяни підуть, як ті барани на заклання (все ж таки тих 300 тисяч наберуть, хай і не відразу), можливі два варіанти. Або їх відразу будуть кидати як живе м’ясо на лінію фронту, або мінімально, місяць-два, даватимуть на підготовку. Якщо реалізується другий підхід, то тоді це слід розглядати як серйозну загрозу, котра через такий період часу з’явиться для України. Тобто у наших військових є місяць-два для того, щоб якомога далі просунутись і зустріти ці резерви на фронті, який матиме меншу протяжність, ніж зараз.

У російських військкоматів є можливість примусово залучати тих офіцерів, які звільнились у запас не так давно. Якщо вони не хотіли йти добровільно, то тепер їх візьмуть примусово. Тобто проблема молодших командирів, котрі керуватимуть «стадом баранів», вирішується, але, знову ж таки, частково.

Щодо озброєнь. Резерви, які були в росії, до певної міри виснажені, а промислові потужності чи можливості закуповувати озброєння в інших країн обмежені. А просто мобілізацією змусити військові заводи випускати в рази більше продукції навряд чи вийде у такий короткий термін.