Держбюджет-2023: проєкт можливостей в умовах війни

Олена КОЩЕНКО.

Розроблений Мінфіном та підтриманий урядом проєкт бюджету України на 2023 рік подано до Верховної Ради, де почався його розгляд у профільних комітетах. Законопроєкт держ-бюджету проходить три читання і має бути ухвалений до 1 грудня.

Головні дані урядового варіанта тексту держкошторису на наступний рік надзвичайно жорсткі…

_{Попередні основні показники}

У ВІДПОВІДНОМУ проєкті загальна сума доходів становить 1 трлн 279 млрд гривень, у той час як загальні витрати — 2 трлн 514 млрд грн.

Як бачимо, різниця між доходами і видатками шокуюча. Ще ніколи в Україні держбюджет не закладався з астрономічним дефіцитом 50%. Грошей на латання такої здоровенної фінансової вирви нема і не буде. Тому вся надія лише на зовнішні запозичення. «Ми докладаємо максимум зусиль, щоб фінансова підтримка наших зарубіжних партнерів продовжувалась у 2023 році», — запевнив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Найцікавіша частина держбюджету завше — видатки. Їх розподіл у держбюджеті-2023 такий.

Безпека та оборона — 1,14 трлн грн.

Пенсійне забезпечення і соціальний захист — 835 млрд грн.

Підтримка ветеранів війни (житло, виплати, реабілітація) — 6,8 млрд грн.

Освіта — 155 млрд грн.

Медицина — 175,7 млрд грн.

Енергетика — 5,206 млрд грн.

Фінансування деокупованих територій із Фонду ліквідації наслідків збройної агресії — 19 млрд грн.

Дотації на компенсацію втрат для місцевих бюджетів у зв’язку в агресією росії — 24 млрд грн.

Культура та медійна сфера — 7,05 млрд грн.

Разом із тим мінімальна заробітна плата з 1 січня 2023 року становитиме 6700 грн на місяць, прожитковий мінімум на одну особу — 2589 грн.

_{Найбільші видатки — на безпеку та оборону}

ЯК БАЧИМО, у плані доходів та видатків на наступний рік є один великий пріоритет — оборона і безпека нашої країни. Витрати на цю царину порівняно з нинішнім роком зростуть у понад чотири рази. «Бюджет 2023 року — це бюджет для перемоги. Вже зараз ми чесно говоримо суспільству, що рік буде непростим. Війна — це дорого. Дуже дорого», — заявив очільник Кабміну Денис Шмигаль.

Другим пріоритетом законопроєкту керівник уряду назвав соціальні програми (пенсії, субсидії, допомогу малозабезпеченим родинам, виплати внутрішньо переміщеним особам), а також витрати на медицину та освіту. На це призначено 35% усіх видатків.

Що стосується конкретних відомств та державних установ, чиї бюджети збільшаться проти поточного року, то їх можна перелічити буквально на пальцях рук. Передовсім слід назвати сам Кабінет Міністрів України, витрати на який наступного року пропонується збільшити на понад 50% — з 4,9 млрд грн до 8,5 млрд грн. Також передбачається збільшити бюджети силових структур. Так, Офіс генпрокурора може отримати на 700 мільйонів більше порівняно з бюджетом-2022, МВС (разом із Державною прикордонною службою) пропонують додати ще 4 млрд грн. Найбільше в абсолютних цифрах зросте бюджет Міноборони — до понад 800 млрд грн. На 41% (3,4 млрд грн) зростуть і видатки на Головне управління розвідки Міноборони. Крім того, збільшиться бюджет СБУ(+4%)…

_{На чому доведеться заощаджувати}

ВОДНОЧАС скорочено чимало видатків. «Ми зменшуємо кількість чиновників, урізаємо їм зарплати та премії. За винятком силових структур видатки на утримання органів державної влади буде скорочено на 11,6 млрд гривень порівняно з 2022 роком», — поінформував глава Кабміну.

Згідно з документом, на діяльність парламенту 2023-го планується витратити трохи більш як 2,5 млрд грн державних грошей, що на пів мільярда менше, ніж нинішнього. Витрати на утримання Глави держави теж пропонується скоротити на 40 мільйонів гривень проти цього року.

Урізані деякі інші бюджетні видатки. Міністр агрополітики Микола Сольський уже заявив, що державної підтримки аграрного сектору наступного року практично не буде.

Істотно зменшились і видатки на культурну ниву та медіа. Так, фінансування діяльності Міністерства культури та інформаційної політики скоротили на три мільярди. На підтримку книговидавничої справи і популяризацію української літератури у світі виділять усього 12,9 млн грн. Значно менше проти року нинішнього буде спрямовано на забезпечення національних музеїв, національних і державних бібліотек та культурно-просвітницьких центрів.

Не кажучи вже про суттєве скорочення коштів на державну підтримку кінематографії. Для порівняння: поточного року на кіно закладали 1,65 млрд грн, а в проєкті бюджету на 2023-й —115,6 млн грн.

Загалом вельми урізали кошториси Міненерго, Мінекономіки, Мінцифри, Мінрозвитку громад та територій, Мінінфраструктури.

«Віднімання» стосуватиметься і судової гілки влади. Її фінансування зменшать із 16,2 до 13,5 млрд грн за загальним фондом.

Що цікаво — фінансування діяльності політичних партій попри критику громадськості та заклики обмежити партійні апетити на «халявні» державні, а читай — народні гроші залишили на рівні 336 млн грн. А от для ЦВК на проведення чергових виборів народних депутатів 2023-го коштів не передбачено. Проте в самому тексті проєкту бюджету є доручення Кабміну разом із ЦВК після закінчення воєнного стану подати на розгляд парламенту зміни до бюджету, які передбачають кошти для підготовки і проведення таких виборів.

Також на відміну від попередніх років нема рядків з традиційними «булочками» для депутатів — не передбачені гроші «на округи». Втім, їх можуть додати при другому читанні, бо, напевно ж, народні обранці захочуть мати державні гроші, які потім витрачають під гаслом «уболівання за виборців».

Є і досить дивні видатки. Скажімо, Харкову та Дніпру передбачені субвенції на будівництво у воєнний час… метро.

_{Макроекономічний прогноз}

РАЗОМ із кожним проєктом бюджету уряд завжди ухвалює макроекономічний прогноз, який передбачає розміри ВВП та інфляції, середню зарплату, курс долара тощо. Цього року, за словами Прем’єра, прогноз є «консенсусом між урядом, Нацбанком та міжнародними фінансовими організаціями».

Отже, 2023 року Кабмін прогнозує номінальний ВВП на рівні 6,4 трлн грн. Причому очікується його зростання на 4,6%. Щиро кажучи, цифра здається занадто оптимістичною. Війна явно затягується, і в цих умовах сподіватися на зростання валового внутрішнього продукту складно.

Річна інфляція (із грудня-2022 по грудень-2023) становитиме 30% (цьогорічний її офіційний показник уже перетнув позначку 32%).

Щодо соціальної частини, то середня заробітна плата дорівнюватиме 18 508 грн. Також у прогноз закладено високий рівень безробіття — 28,2%.

Найрезонансніше питання — курс валют. Чи буде «долар по 50»? Так от, середній річний курс очікують на рівні 42,2 гривні за долар. Однак наприкінці наступного року гривня девальвує до 50 гривень за долар. А може, й більше…

Очільник Кабміну наголосив, що уряд врахував чимало різних сценаріїв, і проєкт бюджету-2023 — це консервативний середньопесимістичний розрахунок. «Цього року ми постійно живемо в ситуації, коли бюджет переглядається щомісяця залежно від першочергових потреб фінансування. Наступний рік, принаймні його початок, відбуватиметься за аналогічним сценарієм», — висловив передбачення Денис Шмигаль.

_{Боргове навантаження}

НА ТЛІ проблем із наповненням бюджету ситуація з держборгом якось відійшла на другий план. Проте кредитне навантаження на Україну набуває загрозливих розмірів. За бюджетними прогнозами, наступного року обсяг держборгу сягне 6,406 трлн грн, з яких 78,7% — це будуть позички іноземних кредиторів. Виходить, державний борг України становитиме 100,1% ВВП! Граничним значенням, перевищення якого загрожує державі дефолтом, вважається держборг на рівні 60% ВВП.

Над Україною нависає цілком реальна загроза, що вона не зможе розплатитися з черговими платежами за «старими» боргами. 2023-го урядові треба буде погасити держборг у сумі 414,9 млрд грн. Причому більша частина грошей припадає на погашення внутрішнього боргу — 316 млрд проти 98,9 млрд грн на погашення зовнішнього. Кабінет Міністрів уже звернувся до власників українських єврооблігацій стосовно відстрочення виплати чергової порції заборгованості. Кредитори погодилися потерпіти, але тільки до кінця 2023 року.

А повертати борги, іще й із відсотками, доведеться. Це буде величезним випробуванням для всієї вітчизняної фінансової системи.

_{Замість післямови}

ОТЖЕ, вперше в історії маємо бюджетний проєкт можливостей в умовах війни. Наскільки реалістичним він виявиться і чи вийде дофінансувати його відповідно до бажань уряду, покаже час. Є велика надія, що нам допоможуть із цим наші партнери — близько пів сотні країн світу, найрозвиненіших і найбагатших. Мова не лише про військові, а й про фінансово-економічні потреби України.

Тим часом обговорення проєкту головного державного кошторису на наступний рік обіцяє видатися гарячим. Зокрема, серед «слуг народу» вже лунають застереження щодо необхідності в умовах війни «оптимізувати» низку видатків, передусім соціальних...