• Економічна панорама

_{Кожний другий — безробітний}

Олена БЕГМА.

ВІЙНА спричинила руйнацію вітчизняного ринку праці. Сьогодні кожний другий співвітчизник працездатного віку, який перебуває в Україні, втратив роботу. Основними причинами цього є переїзд (11,3%), скорочення співробітників (10,9%) та закриття компаній (19%). Такі дані наводять незалежні експерти. Водночас показник безробіття, який офіційно зафіксувала Державна служба зайнятості, — 35%.

Тільки кожний п’ятий українець, який нині трудиться, отримує зарплату в повному обсязі. Чи ж варто дивуватися, що, згідно з опитуваннями, серед цієї категорії більш ніж половина перебуває в активному пошуку нового місця роботи через маленьку зарплату, нестабільність компанії або незадовільні умови праці.

_{Iпотека під 3%, але не для всіх}

ІЗ ЖОВТНЯ запрацювала нова програма пільгового кредитування для купівлі житла під 3% річних. Але поки що оформити іпотеку на таких привабливих умовах мають право лише певні категорії громадян, а саме військовослужбовці, правоохоронці, педагоги, медики та науковці. Всі, хто захищає, лікує та навчає українців, повинні мати своє житло, заявили в уряді. Особи, які оформили такий пільговий кредит, мають внести початковий внесок у розмірі 20% від загальної суми його вартості. Опісля впродовж 20 років вони поступово виплачуватимуть решту.

_{Мобілізація по-рашистськи}

РОСІЙСЬКІ загарбники, які 2014-го лякали жителів Донбасу тим, що «Україна закриє шахти», тепер збираються у так званих ДНР та ЛНР остаточно зупинити роботу взагалі всіх підприємств вугільної та металургійної галузей. Згідно із задумом кремлівських кураторів недореспублік, найближчим часом остаточно припиниться дотаційна підтримка підприємств і вони почнуть закриватися одне за одним. Першими мають зупинити роботу Єнакіївський металургійний завод на Донеччині та Алчевський коксохімічний — на Луганщині. Обидва підприємства до 2014 року були чи не найпотужнішими в Україні, давали прибуток і створювали тисячі робочих місць із високою оплатою праці.

Згідно з оцінкою окупантів, на заводах та шахтах на не підконтрольній Києву території Донбасу досі трудиться понад 10 тисяч осіб. Майже всі ці співробітники — чоловіки, які мали бронювання від участі в бойових діях. Тепер їх планують мобілізувати та відправити воювати проти України. За розвідданими, лише на Єнакієвському металургійному хочуть залучити до війська близько 500 чоловіків.

_{Гречки вдосталь}

УПЕРШЕ за останні десять років вітчизняні аграрії зібрали у півтора разу більше зерна гречки, ніж країна традиційно споживає. Маємо близько 150 тисяч тонн ядриці, тоді як внутрішнє щорічне споживання пересічно становить 100-110 тисяч тонн. Такий намолот дасть змогу не тільки мати вдосталь корисних круп, а й сформувати внутрішній запас. Експерти вважають, що коли не буде цінової змови виробників, то гречка у крамницях і на базарах має подешевшати.

Що ж дозволило зібрати такий високий урожай? Цього року аграрії істотно збільшили посівну площу цієї культури, ще й погодні умови видалися сприятливими.

_{Транш від ЄС для України}

РАДА ЄС схвалила транш для нашої країни на суму 5 мільярдів євро у вигляді довгострокових кредитів на пільгових умовах. Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн вже сповістила, що гроші надійдуть на рахунки нашого Мінфіну до середини жовтня. Їх буде спрямовано на покриття поточних потреб українського бюджету, а також на ліквідацію економічних наслідків од військового вторгнення рф. Власне, цих грошей нам вистачить приблизно на місяць. Бюджетні потреби нашої воюючої країни, навіть враховуючи відстрочення боргових виплат, оцінюються у $4,5-5 млрд на місяць до кінця 2022 року.

Міністр фінансів Чехії, яка головує в Євросоюзі, Збинек Станджура запевнив, що ЄС продовжить неухильно підтримувати Україну.

_{Спиртозаводи пустили з молотка}

УРЯД відновив процес приватизації підприємств державної власності. На перших від початку широкомасштабного вторгнення рф торгах було продано майно Кобиловолоцького державного підприємства «Укрспирт», що розташоване в Тернопільській області. За право власності змагалися шість учасників. Протягом аукціону стартова ціна продажу зросла із 25,2 млн грн до 70,2 млн грн.

На другому аукціоні на приватизацію було виставлено Марилівський спиртозавод, що у селищі Нагірянка тієї ж Тернопільської області. Переможна ставка за підприємство склала 150 мільйонів гривень, що майже втричі більше за початкову. Загалом за активи спиртозаводу боролися четверо учасників.

Разом із тим, йдеться у повідомленні Фонду державного майна, в рамках «малої приватизації» поточного року держава планує знайти власників для 150 підприємств. Виручені кошти будуть спрямовані у держскарбницю, передусім на потреби Збройних Сил.

_{Біометан у промислових масштабах}

В УКРАЇНІ вже до кінця 2022-го мають запустити перший завод із виробництва біометану. Регіональна компанія «Чернігівгаз» видала технічні умови на під’єднання до газорозподільних мереж побудованого біометанового підприємства, яке належить аграрному холдингу «Галс Агро». Його потужність дає змогу передавати до мереж регіональної газової компанії 330 куб. м біометану на годину. Разом із тим на підприємстві триває монтаж більш потужного обладнання, здатного передавати приблизно 1100 куб. м на годину. Загалом усі роботи планується завершити до початку опалювального сезону 2023/24 років. На той час проєктна потужність вироблення біометану має становити близько 3 млн куб. м на рік. Цього обсягу достатньо для опалення та приготування їжі у 1500 приватних домогосподарствах.

Біометан — це вуглецево нейтральний аналог природного газу, який утворюється шляхом збагачення біогазу (газу з біомаси, наприклад, сільськогосподарських відходів). Біометан має потенціал стати третім повноцінним джерелом газу в Україні після власного видобутку та імпорту.

_{Брати-поляки}

ІЗ ПОЧАТКУ збройної агресії рф до сусідньої Польщі приїхали і залишилися приблизно 1,3 мільйона біженців з України. Саме стільки наших співвітчизників написали заяву про тимчасовий прихисток. Відповідаючи на запитання про вартість допомоги біженцям з України, міністерка соціальної інтеграції Агнешка Щигай навела дані, які свідчать, що Польща витрачає 2200 злотих (17 155 тис. грн) щомісяця на утримання кожного біженця з України. І це її бюджетні кошти.

Від Євросоюзу Польща одержала близько 144 мільйонів євро. Ця сума пішла переважно на зміцнення кордону.