|
Версія для друку На головну Проблеми «картопляного Донбасу» Віталій НАЗАРЕНКО. Фото автора. Завдяки
рясним дощам «другий хліб» на Чернігівщині дав рекордний урожай. Разом із тим
низькі закупівельні ціни змушують аграріїв та селян скорочувати площі під
культурою. Відтак, судячи з прогнозів фахівців, недалекий той час, коли
Чернігівщина втратить неформальний статус «картопляного Донбасу». Вродило щедро ФГ
«Напорівське» з Лукашівки — чи не найбільш постраждале од війни господарство
області. Саме з цього села рашисти обстрілювали Чернігів і трасу на Куликівку,
а 80% полів було заміновано. Власник господарства Григорій Ткаченко (на фото),
повернувшись у Лукашівку після її визволення, три дні відходив од побаченого, а
потім, засукавши рукави, взявся наводити лад. Під картоплю, яка є однією з
високорентабельних культур у «Напорівському», планували зайняти 92 гектари, але
посадили тільки 74. — Цей рік,
звичайно, специфічний, — ремствує фермер. — Ми починали садити картоплю, як
кажуть в народі, у свинячий голос: 21 травня вкинули в землю перші бульби.
Пов’язано це було насамперед із роботами з розмінування полів. Але, дякувати
Богу, все вдалося. Фактично в нас вийшло вирощування на поливі. До речі,
насіннєві компанії не залишили в біді картоплярів. Зокрема, фірма «Агріко»
допомогла багатьом, дещо дали взагалі безкоштовно, а частину насінного
матеріалу продали за хорошою ціною з відстроченням платежу. Через
затяжні дощі картоплю в господарстві тільки нещодавно почали копати. Але
урожайність вражає! «Менше ніж 50 тонн із гектара нема, — стверджує картопляр.
— За рахунок такого щедрого врожаю попри низькі закупівельні ціни все ж вийшли
на рентабельність. Та не в усіх такі результати. Ціна нині 4-4,5 гривні за
кілограм, а у північних районах, чув, дрібні фермери продають по 2 гривні. Це,
звісно, негативно позначиться на галузі». Потрібен державницький підхід ЗА інформацією фермера, на Чернігівщині площі під картоплею
зменшилися на третину. Він прогнозує, що така тенденція збережеться й
наступного року. Це пов’язано з рентабельністю і значними витратами. До того ж
картопля є досить складною культурою, яка потребує постійної уваги. — Ситуація
невтішна, — не приховує Григорій Ткаченко. — Сьогодні для того, аби на
професійному рівні займатися картоплярством, треба не менш ніж 500 тисяч
доларів інвестицій. Чимало потужних підприємств, які мають відповідну базу,
відмовились од цієї культури. Ось, наприклад, агрохолдинг «Індустріальна
молочна компанія» (ІМК) торік мав тут 450 гектарів картоплі. Вони були
орієнтовані на чіпси. Нині ж ІМК від картоплі відмовилась. Люди вклалися,
створили умови, але вирощувати бульбу стало невигідно. І хоча землі й клімат
Чернігівщини вельми підходящі для картоплярства, однак ця галузь занепадає… В Європі
ситуація з бульбою теж не райдужна. Хоча нещодавно на одному з чернігівських
сайтів вийшла тематична стаття, в якій автори зазначили середню закупівельну
вартість кілограма «другого хліба» в ЄС — від 0,6 євро (близько 25 грн) до 3
євро (126 грн), зокрема 1,5 євро у Великій Британії. Цифри, здавалося б, більш
ніж привабливі. Аби перевірити це, Григорій Ткаченко телефонує знайомій, яка
проживає в Ірландії. Жінка розповідає, що ціна на миту товарну картоплю нині
близько 30 євроцентів. У Британії вартість ще нижча… Як пояснила
ірландська знайома фермера, тамтешні товаровиробники намагаються збути
продукцію сьогодні, оскільки через дорогі енергоносії зберігати врожай на
складах буде невигідно. Тож очевидним є той факт, що вже взимку на Європу
очікує дефіцит картоплі й зростання ціни на неї. І тут нашому уряду саме час
подумати про вітчизняних виробників. «Мінекономіки, МЗС і МінАПК мають
наполегливо працювати над лобіюванням агробізнесу, — певен директор
«Напорівського». — Вони повинні активно пропонувати нашу продукцію світові.
Натомість цього не спостерігається, робота, яка ведеться, абсолютно провальна,
і це при тому, що Україна сьогодні в усіх на слуху. Недержавницький підхід
призведе до зникнення «другого хліба». Від озимих не відмовляються НЕ ліпша ситуація і з «першим хлібом».
Здавалося б, озима пшениця — основна продовольча культура, але вона тепер є
найменш рентабельною. — Якщо за
всім, що посадили чи посіяли, ми цього року вийшли хоч у якийсь плюс, то на
пшениці отримали мінус 5 тисяч гривень на одному гектарі. Розумію, що нема
логістики, але ж потрібно налагоджувати бізнесові відносини з іншими країнами,
бо всі хочуть їсти, тим паче, запрацював же промисловий безвіз! — обурюється
аграрій. — Уже середина жовтня, а ми не посіяли жодного гектара, і оптимальні
строки минули. Цьому є об’єктивні причини — соняшник іще стоїть, а з іншого
боку — сіяти озимину не рентабельно. Разом із тим
Григорій Михайлович передбачає збільшення вартості пшениці ближче до січня.
Наступного ж року ціни мають бути вельми привабливі, тож відмовлятися від
озимих не збирається. — Ми
виробили оптимальну формулу та структуру, тому дотримуватимемося накресленого,
— ділиться планами Григорій Ткаченко. — Наскільки в нас усе вийде, сказати
важко, але будемо старатись діяти за стратегією, яка зарекомендувала себе у
передвоєнний період. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Нагороди достойним ЧитатиНА 14 ЖОВТНЯ припадає одразу кілька
знаменних свят — Покрова Богородиці, День захисників України, День українського
козацтва і День заснування УПА. Усіх їх об’єднує один віковічний ворог, із яким
нині точиться запекла боротьба. Отож 14 жовтня Президент В. Зеленський присвоїв
звання Героя України захисникам державності минулих часів і сучасності:
сотенному УПА М. Симчичу, командувачу Повітряних сил ЗСУ М. Олещуку,
військовослужбовцям О. Гончаруку, Є. Курашу, В. Падителю, І. Скибюку, Д.
Завадському, Р. Козію і С. Побережцю, Є. Соловйову, Б. Харчуку, посмертно —
майору Національного антикорупційного бюро І. Гвоздєву. Також 138-й
радіотехнічній бригаді Повітряних сил ЗСУ присвоєно почесне найменування
«Наддніпрянська», 156-му зенітному ракетному полку — «імені Максима Кривоноса»
та 11-му ЗРП — «Шепетівський».
Довірили керувати ЧитатиВІДНОСИНИ України та МВФ і Світового банку
налічують три десятиліття. І ось уперше за весь час співпраці головою Ради
керуючих обох цих організацій на наступний рік обрано представника нашої
держави — очільника Мінфіну С. Марченка. «Це велика честь представляти Україну
на міжнародній фінансовій арені. Новий статус дозволить збільшити ефективність
співпраці з міжнародними фінансовими організаціями», — заявив урядовець.
На внутрішні потреби вистачить ЧитатиЦІНИ на харчі останнім часом шокують.
Люди з тривогою думають, аби до холоду не додався ще й голод. Проте заступник
глави Мінагрополітики М. Дмитрасевич запевняє, що дефіциту соняшникової олії,
цукру та яєць не буде, ба навіть очікується певна стабілізація цін уже в
листопаді. З його слів, аграрії вже зібрали 2,6 млн тонн насіння соняшнику із
прогнозованих 9,5 млн т, а з урожаю буряків має вийти 1 млн тонн цукру, а отже,
«наші внутрішні потреби ми точно задовольнимо повністю».
Опалення ввімкнуть незабаром ЧитатиМІНІСТР розвитку громад та територій О.
Чернишов повідомив, що опалювальний сезон у більшості областей розпочнеться
наприкінці жовтня. У дев’яти регіонах уже подали тепло в соціальні заклади
(насамперед у лікарні та пологові). Втім, у разі похолодання опалювати житловий
фонд розпочнуть раніше. Нагадаємо, тепло мають подавати, якщо середньодобова
температура протягом трьох днів триматиметься на рівні нижче +8 °C.
Експорт знизився ЧитатиЯК ІНФОРМУЄ Держстат, протягом
січня-серпня Україна здійснювала зовнішньоторговельні операції з 227 країнами.
Проте через війну експорт упав на 30,8% порівняно з торішнім періодом, імпорт —
на 21,5%. Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі зросло в 2,9 разу, сягнувши 5,421
млрд дол. (1,895 млрд дол. торік).
Попри все — щасливі ЧитатиБАГАТО випробувань випало на долю
українців. Але наша нація сповнена любові до життя. Так, згідно зі свіжим
соцопитуванням, станом на вересень 68% респондентів вважали себе щасливими.
Прикметно, що за тривожні місяці війни цей показник не набагато знизився проти
«мирного» торішнього грудня, коли він дорівнював 71%. Навпаки, показник
нещасливих українців зменшився — 13% проти 15%. Найбільше щасливих респондентів
на заході — 77%. У центрі таких людей 68% (15% не вважають себе щасливими); на півдні
— 62% (проти 15%); на сході — 59% проти 22%. Внутрішні переселенці також не
вдаються в тугу: серед опитаних щасливими почуваються 64% проти 17%.
Повернули додому ЧитатиСТАНОМ на 13 жовтня 8140 українських дітей
вважаються депортованими рашистами. Вдалося повернути наразі 96 неповнолітніх.
Зокрема, втішною новиною стало возз’єднання із сім’ями 37 дітей, яких окупанти
влітку незаконно вивезли із захопленої території Харківщини до російського смт
Кабардінка (біля Геленджика). «Процес повернення був важким, але завершився
успішно. Щоб забрати своїх дітей, батьки проїхали довгий шлях кількома країнами
Європи», — зазначили в Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Дію правил подовжено ЧитатиЄВРОКОМІСІЯ продовжить іще на рік
чинність правил прийому українських біженців і надання їм захисту. Як відомо,
нашим співвітчизниками, які шукають безпеки в країнах ЄС, не потрібно проходити
тривалу процедуру одержання притулку, крім того, вони мають прямі права на
соцвиплати, освіту, житло та дозвіл на роботу. За словами єврокомісара із
внутрішніх справ Ілви Йоханссон, під тимчасовим захистом перебувають близько
4,2 мільйона українців. Тим біженцям, які хочуть повернутися додому, не треба
відмовлятися від статусу тимчасового захисту в ЄС. Потрібно лиш повідомити про від’їзд
місцеву владу. Якщо ж з’явиться бажання повернутися, українцям завжди будуть
раді, запевнила І. Йоханссон.
Санкції проти «папєрєдніків» ЧитатиПРЕЗИДЕНТ В. Зеленський увів у дію рішення
РНБО від 12 жовтня про запровадження обмежувальних заходів, а саме блокування
активів, терміном на 10 років на С. Курченка, В. Януковича, російського
олігарха О. Дерипаски і міністра оборони часів В. Януковича П. Лебедєва. За словами
заступника керівника Офісу президента А. Смирнова, вже незабаром буде
запроваджено новий пакет санкцій: «Рішення велике, підготовча робота над ним
триває. В роботі 83 кілограми документів, більше 3,5 тисячі суб’єктів».
Уряд підтримав «реорганізацію» ЧитатиНАВКОЛО «Довженко-Центру» (державний
фільмофонд України, який із 1994 року займається збереженням, дослідженням та
популяризацією української кіноспадщини) вже кілька років точаться суперечки. А
в серпні Держкіно видало наказ про його «реорганізацію» шляхом створення трьох
установ. Спадщину центру мали передати одній із них. Працівники та культурна
спільнота вважають такий крок ліквідацією національного кіноархіву. Була
створена петиція щодо скасування рішення Держкіно, вона набрала необхідну
кількість голосів, і днями уряд відреагував на неї. У відповіді йдеться, що
«Довженко-Центр» не є кіноархівом, а його діяльність буцімто збиткова, отож
реорганізація вважається доцільною. Представники установи назвали це «відвертим
і цинічним плювком в обличчя українській громадськості, кіноспільноті»,
звинуватили Держкіно за час його прямого управління центром у відсутності
підтримки і переконані, що «кричуща некомпетентність межує зі зрадою
національних інтересів під час російської агресії».
|