Архів
Вівторок,
25 жовтня 2022 року

№ 39 (19983)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Наша поштаВербиченька
  Версія для друку          На головну
  • Отакої!

Хто не сховався — чиновники не винні

Микола ЯСЕНЬ.

Дніпропетровська область.

В дитинстві чи не всі ми полюбляли грати в піжмурки. Це коли хтось один затуляє очі, жмуриться, а потім розплющує і гукає: «Я йду шукати, хто не заховався, я не винуватий!». Мова начебто зараз про інше, але дуже вже напрошується аналогія з цією дитячою розвагою.

У НОВОМОСКОВСЬКУ на Дніпропетровщині останнім часом активно, я б сказав, з азартом, займаються ремонтом доріг і вулиць, майданів, скверів, парків тощо. Стосовно дорожнього покриття, то перевагу віддають ямковому ремонту, щодо решти — косметичному. І чимало першого й другого цього року натхненно та вперто ремонтували вже навіть по кілька разів.

Скажете, нічого поганого в цьому нема? Навпаки, мовляв, честь і хвала міській владі? Але чи не всі чиновники новомосковської мерії цими днями дружно здивувалися, коли містяни висловили обурення: скільки можна заліпляти дірки та ями — все одно, що замазують народу очі! Ще й докоряти стали, що ніяка це не турбота про містян насправді, тобто і не благоустрій, а елементарне «освоєння» бюджету. Для того, щоб мільйони вилітали на вітер. При цьому останній не простий, а чарівний: за кожним ударним ремонтом він явно заносить до кишень запопадливих місцевих діячів неабиякі суми гривень. Отаке бачення у громадськості цієї дивної і явно недоречної активності міської влади. І отаке пояснення, чому захопилися саме «вуличною сверб­лячкою»: бо на ній найлегше «стригти відкати».

Та це один бік медалі. Другий і основний полягає в тому, що «конфлікт інтересів» між населенням і міськрадою виник через те, що давно вже жителі домагаються, аби влада негайно зайнялася ремонтом старих і будівництвом нових бомбосховищ. У прифронтовій області поруч гримить війна, снаряди вибухають дуже близько. А прильоти ракет трапляються і у Новомосковській громаді. І воно смішно та сумно, бо ніби в насмішку, кажуть люди, раз у раз оголошують повітряну тривогу і закликають прямувати в укриття, яких не знаєш, де й шукати. Виходить так: тікай туди, не знаємо, куди, ховайтеся там, не знаємо, де.

Бо бомбосховищ у місті не густо. Належно підготовлених практично катма. За останніми даними, у Новомосковську нині мешкає понад 70 тисяч усіх разом — малих і старих, молодих і середнього віку, а бомбосховищ офіційно налічується аж 18. І то це, як зізнавсь один із чиновників мерії, який побажав лишитись інкогніто, гучно сказано. У більш-менш пристойному стані лише вісім із них. Це ті, які «контролюються» трубним заводом Інтерпайп. Решту з великою натяжкою можна вважати задовільними, і всі вони суто «відомчі» — належать Укртелекому, хлібозаводу, меблевій фабриці, залізничникам та шпалопросочувальному підприємству і так далі. Отож до укриттів «широкого вжитку» не належать — швидше призначені для «своїх». У комунальній власності тільки одне бомбосховище, котре спромоглося підготувати КП «Новомосковський комбінат комунальних підприємств». Тому й виходить, що «в разі чого» сховається від ворожих обстрілів і бомбардувань у Новомосковську лише той, кому, можна сказати, пощастить. Решті, відповідно, «в разі чого», можливо, й не вдасться залишитися живими. І що, міські очільники вважатимуть, буцімто вони ні в чому не винні — чи як це розуміти? Не інакше, як восьмий місяць діячі новомосковської влади «жмуряться» і цієї неймовірно актуальної потреби-проблеми не бачать.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Визволено відважних українок
Читати
Збитки множаться
Читати
Державний магазин дров
Читати
Призов скасовано
Читати
Перевірки для переселенців
Читати
Злидні обсідають
Читати
Відновили видобуток
Читати
Полягли, рятуючи інших
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове