• Новини АПК

_{Необхідні мільярди}

Тетяна МАРИНКО.

В УКРАЇНІ нараховується 5,47 млн га меліорованих земель, але торік, за даними Мінагрополітики, системи поливу працювали тільки на 25% із них. Обладнання зношене на понад 80%. Відтак відновлення потребують системи меліорації на майже 5 млн га вгідь. Зі слів радника міністра агрополітики М. Соколова, аби повернути до належного стану 1 га зрошуваних угідь, треба 3 тис. дол. — відповідно сукупно 15 млрд дол. Це величезна сума, якої нема у знекровленої війною держави (будьмо справедливими — і раніше не було чи стояли інші пріоритети). Потрібні інвестиції, і щоб їх привабити, розроблено законопроєкт, яким передбачається створення державних некомерційних підприємств для управління об’єктами меліорації, котрі зможуть залучати кошти.

_{Впроваджується переробка}

ЗГІДНО із заявою заступника глави Мінагрополітики Т. Висоцького, у серпні було експортовано рекордний за два роки обсяг молочної продукції. Як стверджує чиновник, така тенденція очікується й надалі. При цьому почали активніше розвиватися виробництво м’яса, переробка зерна (виготовлення борошна, макаронних виробів, амінокислот тощо), зростає поголів’я промислового свинарства, птахівництва, що Т. Висоцький пояснює насамперед здешевленням кормів. За словами чиновника, в агросекторі побачили вигідність біоетанолу, біогазу, біометану, свідченням чого є приватизація спиртозаводів, які їх виробляють, за ціною, в три-чотири рази вище стартової. «Форс-мажорний фактор війни прискорив нашу трансформацію від сировинної моделі економіки до продовольчої… і точка неповернення вже пройдена», — вважає він.

_{Шанс для промислового картоплярства}

ТОРІК чернігівський завод «Вимал» репрезентував обладнання для сортування картоплі — дві мобільні лінії для малих виробників і більш потужних. Ідея засновника підприємства Віктора Лазара полягала в тому, щоб допомогти фермерам-картоплярам механізувати роботу. «Як вони мають діяти? У господарство приїздить фура з обладнанням і тут же на полі сортує бульбу, яку можна відразу відправляти на переробне підприємство, заощадивши на перевезеннях», — розповіла експерт із садівництва Світового банку Оксана Руженкова.

Це обладнання встигло потрапити до списку сільгосптехніки українського виробництва, що підлягає компенсації. Але повномасштабне вторгнення росії порушило чимало планів. Як зазначає О. Руженкова, якби влада продумала, як відшкодовувати вартість подібного обладнання за умов війни покупцям, то попит на нього був би величезний. Адже саме в цьому сезоні у сектор промислового картоплярства зайшло дуже багато новачків, багато хто вирішив розширитись, і всім бракувало сортувальної техніки. Та попри все завод таки запустив виробництво свого обладнання. «Це справжній шанс для промислового картоплярства держави загалом та Чернігівщини зокрема, це робочі місця, надходження до місцевого бюджету і справжнє відродження, яке проштовхують уперед найсильніші», — наголосила О. Руженкова.

_{Сільгоспвиробники потребували найбільше}

ЗА ДАНИМИ Мінфіну, від початку повномасштабної війни і станом на 10 жовтня в межах державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» було видано 13 571 позик на суму 53,95 мільярда гривень (всього з моменту старту програми її учасники отримали 48 393 кредитів обсягом 143,57 млрд грн). Найбільше коштів — 21,24 млрд грн було оформлено сільгосптоваровиробниками. Іще 4,9 млрд грн залучено як антикризові кредити, 4,41 млрд грн — як рефінансування попередньо отриманих позик, 0,77 млрд грн — на інвестиційні цілі, 22,61 млн грн — на антивоєнні цілі.