Херсон назавжди наш!

Михайло ВЕДМІДЬ.

МИНУЛОЇ п’ятниці, 11 листопада, в другій половині дня країною широко розлетілася звістка про те, що у Херсон — єдиний обласний центр, який від початку повномасштабної війни вдалося захопити російським окупантам, — заходять українські захисники. При цьому багатьох оповив сумнів: а чи, бува, це не черговий фейк, розповсюджений роспропагандою з метою подальшого розчарування і посилення зневіри населення у здатності вітчизняних Сил оборони визволити від загарбників захоплені території України.

Та ні — новина, на щастя, виявилася справжньою. Щоправда, у Міноборони згодом уточнили, що до Херсона увійшли не регулярні підрозділи ЗСУ, які туди тільки наближаються, а спецпризначенці ССО — Сил спеціальних операцій. Та яка різниця? Головне, що наші вже там.

У містах і селах країни на вулицях і площах люди з радісним блиском в очах запитували-перепитували одне в одного: «А ви чули, що наші зайшли у Херсон?». Хтось уже чув, а хтось радісно-здивовано реагував приблизно так: «Та ви що?! От молодці!». Мабуть, після визволення Харківщини народ трохи скучив за такими здобутками. А «овочева» продавчиня баба Люба, з якою я поділився приємною новиною, загадково-переможно заявила, що вона про це дізналася… ще вночі: «Наші розвідники так і повідомили: «А ви чули, що ми вже у Херсоні? — й самі ж відповіли: — Ні, не чули. Ніхто ще не чув, бо всі ще сплять. А ми вже туточки. Все буде Україна!».

Хтось може сказати, що російські війська самі вийшли з Херсона. Та чи так це насправді? Відповідь ще за день до появи наших спецпризначенців у визволеному обласному центрі дав головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний: «За кожним так званим жестом доброї волі росіян стоять колосальні зусилля Збройних сил України. Лише за минулу добу (тобто 9 листопада. — Ред.) українські війська взяли під контроль 12 населених пунктів біля Херсона». І наголосив: безпосередньо на херсонському напрямку Сили оборони України зруйнували логістичні шляхи та систему забезпечення, порушили систему управління військами рф і тим самим не залишили ворогу іншого виходу, ніж вдатися до втечі.

Також повідомив, що в цьому секторі з 1 жовтня «просування наших військ у глибину оборони противника складає до 36,5 км, загальна площа відвойованої території сягає до 1381 кв. км, відновлено контроль над 41 населеним пунктом. Тільки протягом минулої доби на напрямку Петропавлівка — Новорайськ підрозділи Сил оборони просунулись на 7 км, взяли під контроль шість населених пунктів, повернули Україні до 107 кв. км території. «На напрямку Первомайське — Херсон ми просунулися на сім кілометрів, узяли під контроль шість населених пунктів, площа звільненої землі — 157 квадратних кілометрів». От вам і «жест доброї волі» з боку загарбників.

Та не півднем єдиним, як той казав. На визволення Херсона окупанти відповіли посиленням бойових дій на сході країни. Так, у п’ятницю, 11 листопада, вони атакували підрозділи наших Сил оборони поблизу 14 населених пунктів у Харківській, Луганській та Донецькій областях. Проте намарно — всі ворожі атаки були відбиті українськими підрозділами, тому підсолодити отриману на півдні пілюлю російським окупантам не вдалося.

Сподіватимемося, що й не вдасться. І що цих «пілюль» наші героїчні воїни дадуть непроханим зайдам стільки, що все їхнє перебування на українській землі перетвориться на суцільний «жест доброї волі».

У кремлі на ситуацію відреагували: випустили на авансцену «голуба миру» в особі заступника міністра закордонних справ рф Сергія Рябкова. На тлі чергової поразки московитських військ він заявив, що росія готова «до діалогу без попередніх умов».

Тут цікавим є не тільки ця «миролюбна» заява, а й особистість того, хто її оприлюднив, тобто Рябкова. Це саме він на переговорах рф із НАТО у Женеві в січні цього року, тобто за менш ніж два місяці до початку вторгнення в Україну, як справжній «яструб війни» запропонував Північноатлантичному альянсу «збирати манатки та вирушати на рубежі 1997 року».

Однак не так сталося, як у кремлі здавалося, і «яструб війни» перевтіливсь у «голуба миру». Зрозуміло, що перетворення мало місце не без допомоги ЗСУ. Тож є велика вірогідність того, що й сама країна-агресор невдовзі наслідує пташину метаморфозу Рябкова. За сприяння ЗСУ, звісно.