У пам’яті залишаться навік

Ігор ТАБІНСЬКИЙ.

м. Львів.

Фото автора.

ТОЙ ДЕНЬ видався погідним, сонячним: студенти й викладачі Національного лісотехнічного університету у Львові зібралися на урочистому відкритті пам’ятних дощок своїм колегам і побратимам: випускнику, Герою України, Герою Небесної сотні Олександру Капіносу та доцентові, бійцю 24-ї ОМБ імені короля Данила, кавалерові ордена «За мужність» третього ступеня, громадському діячеві, поетові Юрію Дадаку.

Обох патріотів, які мали безпосередній стосунок до навчального закладу, поєднувала боротьба за відстоювання української державності, за гідність і честь, боротьба проти московського окупанта, що й досі зазіхає на нашу свободу і території.

Із розповідей тих, хто прийшов вшанувати пам’ять героїв, штрих за штрихом вимальовувалися героїчні образи двох непересічних постатей, що поклали найдорожче — життя — на вівтар Вітчизни.

Олександр Капінос. Борець за правду, справедливість. Надзвичайно любив Україну і все українське. Грав на бандурі, дуже любив виконувати твори Тараса Шевченка, знав напам’ять «Кобзар».

Лісотехнічний закінчив із відзнакою. Очолював громадську організацію «Патріот Волині», був керівником ГО патріотичного спрямування «Сколоти». Організовував вечорниці та культурно-мистецькі заходи, що відроджували наші давні традиції та обряди.

Був активним громадським активістом. Під час Революції гідності Олександр Капінос — ройовий 35-ї сотні «Волинська Січ» Самоборони Майдану. За силу духу, вольовий характер мав псевдо «Кремінь».

Ввечері 18-го лютого 2014 року отримав поранення під час оборони Майдану. Волонтер Лариса Шевчук добре запам’ятала, коли його, одягненого у вишиванку, принесли до медичного пункту. Як потім розкажуть його друзі, ця сорочка була для нього особлива, її вигаптувала бабуся Ксеня.

Ще живий тоді Юрій Дадак присвятив пам’яті Олександра Капіноса вірш з такими полум’яними рядками:

Ти твердо йшов дорогою життя,

Обрав свій шлях і до кінця не схибив.

За Україну кликав ритм серцебиття,

Ти чув цей поклик та зробив свій вибір.

По собі залишивши добрий слід,

Віддав гаряче серце Батьківщині.

Твоя душа біля Святих воріт

Вітала Сотню звичним: «Слава Україні!»

А сам Дадак 24 лютого 2022 року, коли почалася повномасштабна війна з російським окупантом, пішов до військкомату. Науковець, поет, публіцист, автор літературно-просвітницького проєкту «Дух нації», бізнесмен, волонтер, спортсмен — він мав чим зайнятися, та пішов захищати Вітчизну.

Відданий служінню українській справі, не приймав малоросійства ні в поглядах, ні в діях. Обрав шлях борця. І був таким у всьому — не схильний до ниття та гниття душі...

Олександр Капінос та Юрій Дадак дбали не про себе, а про майбутнє держави, рідної землі, народу. Кожна людина має вибір, і вони його зробили, гідно пройшли нелегкий свій шлях до кінця.

Мета у них була праведна і чиста, як карпатські джерела, як волинські синьоокі озера...

Настоятель храму Рівноапостольного князя Володимира, капелан Національного лісотехнічного університету України отець Богдан Кулик освятив меморіальні дошки випускникові й доцентові вищого навчального закладу, двом достойникам, патріотам, героям, які відтепер пильно заглядатимуть в очі своїм товаришам, колегам, побратимам, благословляючи їх бути гідними громадянами України.