|
Версія для друку На головну Потрібно рухатися вперед Любов ПОПОВИЧ. м. Кропивницький. Фото надане О. Луговим. Це
був теплий і сонячний день. На березі річки Інгул у Кропивницькому зібралося
понад пів сотні дітей, які зі своїми родинами приїхали до цього міста,
рятуючись од війни. Тут влаштував спортивне свято для них також вимушений
переселенець із Маріуполя Олександр Луговий. Раптом у повітрі спалахнули
яскраві фарби — жовті і блакитні, утворивши символічний прапор України. «Моя
мрія, яку хотів здійснити в Маріуполі, збулася тут — у Кропивницькому», — зі
сльозами на очах промовив чоловік. ОЛЕКСАНДРОВІ
Луговому 37 років, народився і жив у Маріуполі. Він професійний спортсмен, який
займається кросфітом — це тренування, що поєднує гімнастику, важку атлетику,
біг і веслування. До улюбленої справи Олександр залучає і малих вихованців, і
дорослих. — За першою
освітою я мав би працювати на митниці, але переважила любов до спорту. Отримав
другу вищу освіту й почав займатися фізичним вихованням молоді. Це стало
справою мого життя. В Маріуполі заснував громадську організацію «Богатирі»,
відкрив спортзал, у кредит купив сучасне обладнання. Мої вихованці показували
хороші результати на змаганнях, на які ми вже їздили по всій Україні. На
початку березня я мав внести останній платіж. Але настало 24 лютого… —
розповідає Олександр Луговий. Той останній
внесок за кредитом позикодавець, харків’янин, просто подарував Сашкові. На той
момент і Маріуполь, і Харків уже були під нищівними ворожими обстрілами. Серце
стискалося від неймовірного болю, бо дітище, щойно з’явившись, уже помирало. «Коли
почалися обстріли Маріуполя, ми з моєю дівчиною Вікторією ховалися в підвалі
нашого будинку. Було дуже холодно... У проміжках між обстрілами міг вискочити,
щоб набрати води, приготувати якоїсь їжі на вогні. Коли від чергового влучання
обвалився один із під’їздів, ми вирішили перебратися в інший підвал, де вже
було багато людей, — пригадує Сашко. — Востаннє я бачив свій спортзал на
початку березня. Всі вікна вибиті, будинок посічений осколками, навколо
руйнування…» Двадцять
днів Сашко з Вікторією ховалися від обстрілів. Та ворожий вогонь ставав дедалі
щільнішим. «Із кожним днем голова була дедалі нижче і нижче до землі, —
розповідає чоловік. — Коли ти вже не можеш її підвести, бачиш, як біля твого
будинку окопується танк, то надія зникає... 16 березня о п’ятій ранку
прокинувся від важкого передчуття. Вийшов на вулицю. В той момент вибухи лунали
далеко. Подивився навкруги — всюди зруйновані будинки. Я зрозумів, що потрібно
вибиратися з міста. Із підземного гаража, де ми на той час переховувалися,
якийсь літній чоловік намагався виїхати машиною, яку заблокувало. Ми допомогли
її вивільнити і разом рушили. Дорогою за нами прилаштувалися автівки, і вже на
виїзді з Маріуполя прямувала колона зі 150 машин. Їхали навмання, аби подалі
від смертельних обстрілів...» За 12 годин
маріупольці добралися до Запоріжжя. Колишні вихованці допомогли знайти
тимчасовий притулок. В цьому місті пара пробула чотири дні, весь цей час
Олександр координував людей, які рятувалися з Маріуполя, зустрічав, допомагав
знайти житло. «Потім друзі зі спортивної спільноти запросили мене у
Кропивницький. Нам знайшли житло, а згодом і запропонували роботу тренером у
спортивному клубі. Важко передати словами мої відчуття… Я вирвався з пекла і
потрапив не просто у мирне місто, а в рідну стихію», — ділиться емоціями
співрозмовник. У
Кропивницькому життя Олександра потроху почало налагоджуватися. Маючи активну
вдачу, він дуже швидко познайомився з містом і людьми, зумів зібрати понад
чотири десятки дітей і дорослих для заняття кросфітом, бере участь у громадському
житті, різноманітних благодійних спортивних заходах, а ще волонтерить,
допомагає ЗСУ. «Я не те що став патріотом після 24 лютого — був ним завжди, бо
виховую молодь, яка представляє на змаганнях Україну. Просто сьогодні відчуття
любові до Батьківщини загострилося. Я хочу жити у власній країні. Підтримую
ЗСУ, щоб ця війна закінчилася якнайскоріше, щоб ми перемогли, бо ми на своїй
землі», — наголошує Олександр Луговий. Допомоги потребують і рідні та близькі,
які лишаються в зруйнованому Маріуполі. Якимсь дивом із містом налагодили
зв’язок, чоловік туди передає ліки, харчі, предмети гігієни. Сашко
реалізовує в Кропивницькому проєкти, які започаткував ще в рідному місті. А
участь у них беруть діти, які переїхали з родинами з окупованих і прифронтових
територій. Саме таке спортивне свято і стало втіленням маріупольської мрії
тренера. Яким уявляє він свій завтрашній день? Переконаний — із перемогою
України. Чи повернеться в рідне місто, не може сказати. — Я знайшов
себе у Кропивницькому. Яким стане Маріуполь, коли відбудується, який вигляд
матиме будинок, де я жив? Намагаюсь про це не думати, зараз просто треба
рухатися вперед, — переконаний Олександр Луговий. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Вистояли ЧитатиГОЛОВНОКОМАНДУВАЧ Збройних
сил В. Залужний підбив військові підсумки року, що минув. За його даними,
вдалося визволити 40% окупованих унаслідок повномасштабного російського
вторгнення територій (або 28% усіх загарбаних росією площ). Відважні захисники
знищили понад 100 тисяч загарбників, десятки тисяч одиниць ворожої військової
техніки та майже 1,9 тисячі повітряних цілей. Піротехніки і сапери обстежили
гектари землі та знешкодили майже 42 тисячі вибухонебезпечних предметів. За виявлені
мужність і сміливість майже 29 тисяч військових удостоїлися державних нагород,
160 із них — звання «Герой України».
Житло — у пріоритеті ЧитатиВОРОГ приніс багато лиха нашій країні. І
він повинен відповісти за свої злочини, принаймні відшкодувати те, що ще можна
відновити. Торік у грудні до спецфонду держбюджету надійшло 17 млрд грн із
рахунків «дочок» російських банків — «Промінвестбанку» та «МР Банку». Глава
уряду Д. Шмигаль повідомив, що ці кошти спрямують на відновлення зруйнованого —
насамперед житла людей. Загалом у держбюджеті-2023 передбачено 35,5 млрд грн
для Фонду ліквідації наслідків збройної агресії (будівництво і ремонт
громадських будівель, об’єктів критичної інфраструктури, забезпечення житлом
переселенців тощо).
Виплати урізали ЧитатиСТАНОМ на 26 грудня 2022-го в Україні було
офіційно зареєстровано 191 тисячу безробітних — історичний мінімум, зумовлений,
утім, геть не поліпшенням становища на ринку праці. А від початку поточного
року максимальний розмір допомоги з безробіття, відповідно до ухвалених торік у
вересні змін до законодавства, дорівнюватиме розміру «мінімалки» — 6700 грн
(досі він становив 150% цієї суми), тоді як мінімальний (якщо стаж не перевищує
семи місяців протягом останнього року) знижено з 1800 до 1000 гривень. При
цьому тривалість виплати не перевищуватиме 90 календарних днів, а для осіб
передпенсійного віку (за наявності належного стажу) — 360.
Згладити рубці війни ЧитатиЗА ІНФОРМАЦІЄЮ МОЗ, людям, які дістали
ушкодження внаслідок бойових дій, безкоштовно надаватимуть медичні послуги
естетичного напряму (лікування рубців, опіків тощо). Проєкт реалізує
неприбуткова організація «Український волонтерський центр», і щоб узяти в ньому
участь, потрібно мати підтвердження від лікаря або військово-медичної комісії
про отримання непобутової травми. Послуги надаватимуть 12 клінік по всій
країні. Звернутися по допомогу можна за телефоном (066) 906-06-14.
Краще, ніж очікували ЧитатиМІНЕКОНОМІКИ підбило підсумки року:
падіння ВВП України оцінюється на рівні 30,4%. Це, як зазначається, найгірший
показник за кількадесят років, однак він набагато кращий, ніж передбачалось.
Нагадаємо, на початку повномасштабної війни експерти оцінювали падіння ВВП у
межах 40-50% і глибше.
Нова схема здобуття прав ЧитатиМІНІСТЕРСТВО внутрішніх справ оприлюднило
алгоритм одержання водійських прав. Передусім потрібно обрати автошколу та
пройти теоретичний курс. Наступний етап — іспит із теорії у сервісному центрі
МВС, який дозволено складати необмежену кількість разів. Також можна обрати
різні заклади для теоретичного і практичного навчання. Третій крок — водіння та
складання внутрішнього іспиту в автошколі. Зі свідоцтвом про закінчення закладу
слід прийти до сервісного центру МВС, де на вас чекає практичний іспит. Якщо за
три спроби його не буде складено, доведеться починати весь шлях заново. За
оптимістичного результату ви отримаєте перше водійське посвідчення, котре
видається на два роки.
Знищено безповоротно ЧитатиСТАНОМ на 25 грудня 2022 року внаслідок
розв’язаної росією великої війни було пошкоджено 1189 об’єктів культурної
інфраструктури, третина з яких (446) зруйновані повністю. Найбільші втрати в Донецькій,
Київській, Харківській, Луганській, Миколаївській, Запорізькій, Сумській та
Херсонській областях — власне, в регіонах активного ведення бойових дій.
Зруйновано 563 будинки культури; знищено 155 і пошкоджено 298 бібліотек, 22 та
41 відповідно музеїв та галерей, 38 і 54 мистецькі освітні заклади, по дев’ять
театрів та філармоній. Дані з окупованих територій наразі не доступні.
Залишаються з рідною школою ЧитатиЗА ІНФОРМАЦІЄЮ глави МОН С. Шкарлета,
перший семестр в Україні закінчили 4 млн школярів. Станом на початок року за
кордоном перебувало близько 500 тисяч дітей шкільного віку (торік у вересні
таких налічувалося 488 тисяч). Велика кількість учнів проживає на окупованих
територіях. Зі слів С. Шкарлета, батьки та діти не хочуть полишати рідних шкіл,
отже, функціонує система дистанційного навчання.
Наш супутник уже в небі ЧитатиУ ВІВТОРОК, 3 січня, на орбіту Землі на
ракеті Falcon-9 американської компанії SpaceX вивели український наносупутник
PolyITAN-HP-30. Пристрій розробили науковці Київського політехнічного інституту
ім. І. Сікорського. На космічній орбіті на супутникові проводитимуть
дослідження ефективності теплових труб як основного елемента систем
термостабілізації космічних апаратів.
Не дістали доступу ЧитатиТОРІК 29 серпня була обстріляна колонія в
м. Оленівка на Донеччині, де рашисти утримували українських полонених. У
страшній пожежі загинули, за інформацією ворожої сторони, не менше пів сотні
осіб. Генштаб ЗСУ спростував свою причетність до обстрілу і висловив
переконання, що таким чином росіяни намагалися приховати катування і вбивства
полонених (у розвідці вважають, що злочин скоїли найманці приватної військової
компанії «вагнер»). ООН створила місію для розслідування подій. Але за кілька
місяців вона була розформована. Причиною названа відсутність необхідних
гарантій безпеки та доступу до місця злочину. Щоправда, в Організації
Об’єднаних Націй запевнили, що робота може бути відновлена, якщо дозволять
умови. Окупанти, як відомо, постійно перешкоджають доступу міжнародних
організацій до українських полонених.
|