Передати не можна залишити

Віталій НАЗАРЕНКО.

Чернігівська область.

Медики Ніжинської центральної райлікарні стали заручниками протистояння представників влади різних рівнів. Мерія спершу заявляла, а тепер наполягає на тому, аби медзаклад передали в управління їй. Натомість районна влада та наближені сільські громади хочуть лікарню собі. Останні певні: якщо передати районку місту, то з часом її чекає «оптимізація», а відтак хороша медицина для селян стане малодоступною.

ПРОБЛЕМА збереження колишніх райлікарень постала особливо гостро після завершення децентралізації. Ті громади, які отримали у власність приміщення, а їхні бюджети — податки на доходи фізичних осіб (ПДФО), згодом упритул наразилися на небажання сусідніх ОТГ, утворених на території колишніх районів, співфінансувати медзаклади. Сторони обмінюються аргументами: перші здебільшого наголошують, що лікарні ж обслуговують усю округу, а другі кивають, мовляв, чиї ПДФО, той хай і утримує. Ця історія крутиться по колу, і кінця-краю їй не видно.

Ніжинська центральна райлікарня досі залишається комунальним некомерційним підприємством райради. З 2020 року медзаклад уклав угоди з Національною службою здоров’я України за програмою медичних гарантій. Пацієнтам надають стаціонарну та амбулаторну допомогу 44 лікарі, 93 середніх і 50 молодших медпрацівників, стаціонар розрахований на 125 ліжок, поліклінічне відділення може прийняти 340 відвідувань за зміну. Отож ніжинська районка є досить потужним закладом.

За законодавством, райрада має передати лікарню в управління громад. Та попри це тяганина триває вже другий рік. І ось на крайньому засіданні райради на голосування винесли питання передання медзакладу в комунальну власність Вертіївської сільради. Цьому передувала потужна кулуарна та інформаційна кампанія представників Ніжинської міськради, яка дала свої плоди: для ухвалення рішення не вистачило одного голосу, відтак лікарня й надалі залишається у підвішеному стані.

Радник міського голови Сергій Охонько пояснює свою позицію так:

— Ми вкотре звернулися до депутатів райради: залиште лікарню в Ніжині! Всі адекватні люди розуміють, що фінансових можливостей утримувати і розвивати лікарню у Вертіївської громади нема і що така передача — це практично злочин. І, навпаки, Ніжинська ОТГ дасть шанс на створення потужного медичного центру на базі трьох закладів: пологового, районної та міської лікарень, який би надавав послуги не тільки ніжинцям, а й жителям району.

Тим часом депутат райради Микола Шкарупа має протилежну думку. «Питання передачі лікарні мусолиться вже понад рік. Ми усвідомлюємо, що як тільки райрада віддасть її міській владі, то вже незабаром почнеться так звана оптимізація! Там є приміщення, територія, хороша лабораторія. Тому міський голова всіма правдами і неправдами бореться за ласий шмат», — переконаний він. А депутатів із району, зі слів М. Шкарупи, непокоїть, що робитимуть жителі громад. «Місто вельми туманно про це говорить... Моя думка така: передати лікарню на баланс Вертіївської громади, поставивши при цьому умову обслуговування всіх пацієнтів із Ніжинського району, — змальовує він своє бачення ситуації. — На жаль, цього разу нам не вистачило одного голосу. Я певен, що дві лікарні Ніжин утримувати не буде, районка йому цікава виключно як комерція».

Очільник Крутівської територіальної громади Олег Бузун розповів, що на сесії райради 21 депутат проголосував за спільну позицію чотирьох ОТГ колишнього Ніжинського району — Крутівської, Вертіївської, Талалаївської та Лосинівської. «Ми аргументуємо свою позицію тим, що це власність не райради, а територіальних громад. Лікарня надалі фактично залишатиметься районною і буде обслуговувати населення всієї округи, зокрема і міста Ніжин. Ідеться не про переміщення медзакладу, а про перереєстрацію адміністративного центру, зміну адреси. І наші чотири громади значитимуться засновниками», — пояснив він. О. Бузун виклав власну думку, чому лікарню не можна передавати місту: весь цей час район вкладав у неї ресурси, держслужбовці скидалися зарплатами, бюджетами сільських рад, агропідприємства туди постійно щось купували. Чому громади повинні подарувати це Ніжину без компенсації? ПДФО піде за місцем реєстрації, а це близько 3 мільйонів гривень. Математика така: приблизно 4 мільйони гривень лікарня щороку витрачає на комунальні послуги, тобто, грубо кажучи, на чотири громади залишається один міль-йон гривень для компенсації. «Для нас це не проблема. У Вертіївці серйозний бюджет — близько 90 мільйонів гривень», — каже голова громади.

Зі своїм колегою солідарний керівник Вертіївської громади Федір Лозян.

— Коли ніжинські керівники говорять про фінансування, запитайте в них, скільки грошей вони виділили на цю лікарню. Хоча б раз місто щось профінансувало? Я відповім: міськрада не дала ні копійки. ПДФО вони також використовують як забажають. А лікарню завжди співфінансували громади, навіть не одержуючи податків од неї. Ми маємо плани щодо розвитку медзакладу, однак уся ця процедура тягнеться вже другий рік, тому нині важко щось спрогнозувати. Місто зацікавлене у приміщенні, землі та ПДФО, а ми — у розвитку лікарні та доступних послугах для населення наших громад.

Як бачимо, дискусія досить гостра, і коли й чим завершиться, наразі не зрозуміло. Втім, є й альтернативна думка, яку висловила рівновіддалений від усіх сторін конфлікту експерт — приватний медик Анна Садовська:

— Я як фахівець не лише у сфері практичної медицини, а й у питаннях організації системи охорони здоров’я, хочу роз’яснити, когось застерегти, а когось спонукати змінити думку стосовно цієї ситуації. В Україні діє Закон «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», в якому чітко прописано, за рахунок яких засобів громадяни отримують медичні послуги та ліки, а медпрацівники — зарплати. Основою цього нормативно-правового акта є всім відома фраза «гроші йдуть за пацієнтом», тобто в який медзаклад звернулася людина, той і одержує напряму кошти від Нацслужби здоров’я — із державного, а не з місцевого бюджету. Далі вже директор (головний лікар) розпоряджається ними. Про які фінансові можливості утримувати лікарню всі говорять? Вона сама себе може утримувати за рахунок фінансових гарантій, якщо має на чолі хорошого керівника-менеджера! Тому в мене виникає зустрічне запитання: чому всі хочуть забрати лікарню під себе? Можливо, річ у хорошому приміщенні та земельній ділянці, а може, в інших фінансових інтересах… Прикро, що ніхто не турбується про громадян і не роз’яснює їм очевидного, а навпаки, вводить в оману.

Висновки з написаного, звісно, кожний читач зробить сам, але автору тут важко не погодитись з експертом. На жаль, каменем спотикання стало не питання поліпшення медичного обслуговування, а земля, приміщення та фінанси. Чи зможе ситуація вирішитися саме в інтересах населення, побачимо.