• Урожай-2023

Зима тривог, весна надій

Василь ПІДДУБНЯК.

У СІЧНІ — березень, то бійся в березні січня, мовить народне прислів’я.

Нинішня новорічна земля дихала весною так, як не дихала сто чи й більше років. Але це було тепло оманливе, а може, й підступне. Однак чи вперше хліборобам зазнавати підступності погоди?

Пригадуються крилаті слова високославного хлібороба з Одещини двічі Героя Праці Макара Онисимовича Посмітного: «Хай хоч каміння з неба падає, а в колгоспі врожай буде!»

А воно ж, те кляте каміння, ой як падає! Із неба — ракети, з-під землі — міни…

Орієнтовна площа бойових дій в Україні становить 10,8 млн га. Середній відсоток замінованих полів од цієї площі — 44,79%. Цифри приголомшливі як для саперів, так і для рільників. І не один рік доведеться плуга перти хліборобові, аби добутися попередніх історичних показників — довоєнних.

«Все залежатиме від напряму, за яким працюватиме агросектор, — повідав в ефірі національного марафону «Єдині новини» перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький. — Звісно, найшвидший цикл відновлення — в рослинництві, хоча розмінування — досить складна процедура. Але якщо скласти всі фактори воєдино, то, на жаль, мусимо визнати, що повноцінне відновлення нашого агросектору займе орієнтовно два-три роки — залежно від типу виробництва. Це якщо говорити про показники довоєнних часів».

Що ж до нинішньої посівної, то в Мінагропроді запевняють, що жоден гектар української землі не залишиться незасіяним, хоч доведеться долати труднощі: підготовка до весни від звичного графіка помітно відстає. Покладаємо надії (так було і в попередні роки) не на нішеві культури, що користуються підвищеним попитом у світі, а на озимі.

А на озимому полі — обнадійливо. Поки що, певна річ…

Така ситуація у ці тривожні дні, у це тривожне лихоліття гріє душу агрономів і всіх причетних до творення найдорожчого — хліба насущного.

Проте, як мовиться, не хлібом єдиним.

Виходячи із ситуації, що склалася не лише на полях, а й загалом в Україні, Європі та світі, керівники агрофірм і «вільні хлібороби» замислюються, як гоже і вигідно з економічної точки зору підкоригувати структуру посівних площ. Підкоригувати не під крик весняних журавлів, а під свист зимового вітру.

За прогнозом першого заступника міністра Тараса Висоцького, очікується певна зміна у сівбі агрокультур. Так, збільшуватимуться посівні площі під олійні — ріпак, сою, соняшник. Це пов’язано з тим, що вартість однієї тонни олійних культур вища, а вартість логістики у перерахунку на тонну — нижча. Тобто фермери матимуть змогу більше заробляти з 1 га. Це є позитивним фактором для фермерів, макроекономіки і некритичним для сівозміни. Очікується зменшення виробництва пшениці, але її буде вдвічі більше, ніж необхідно для внутрішньої потреби. Також дещо збільшиться кількість культур, спрямованих на внутрішній ринок, як було цього року з гречкою.

«За візуальною оцінкою, на 65% (2021-го — 56%) обстежених полів рослини ввійшли у зиму в доброму та відмінному стані, на 28% (2021-го — 35%) площ стан рослин оцінювавсь як задовільний. На 7% (2021-го — 9%) площ рослини були слаборозвиненими (не досягли безпечного для перезимівлі фазового розвитку). Найбільше таких посівів (від 7 до 28%) у Харківській, Вінницькій, Одеській та Львівській областях. У ряді областей усі посіви тільки в доброму стані».

(Пресслужба Мінагрополітики України).