Це була його остання воля Віктор ЗЕЛЕНЮК. ГРИГОРІЙ Степанець. Ім’я цієї людини нещодавно стало відоме на весь світ: чоловік заповів мільйон доларів Головнокомандувачу ЗСУ Валерію Залужному і залишив щедрі пожертви Українському католицькому університету (м. Львів), Києво-Могилянській академії та музичному колективу «Хорея Козацька». Генерал Залужний передав отриманий спадок на спецрахунок Нацбанку України для збору коштів на потреби ЗСУ. То хто ж він такий, цей щедрий благодійник? Ось що про нього розповів його однокласник, дослідник історії Вінниці Ніл Крас. Григорій Степанець народився у Вінниці 1938 року. Його батько загинув у жовтні 1941-го. Григорій із матір’ю був евакуйований на Урал, де вони ледь не померли від голоду. Після війни повернулися до Вінниці. Виживали завдяки дядькові, котрий на фронті втратив ногу і ділився із ними пайком, який йому видавали як інваліду війни. — Мама підробляла домашнім шиттям, часто хворіла і рано померла, — згадує Ніл Крас. — Григорій мав великий хист до точних наук. Коли у школі вчитель хімії вирішив оновити хімічний кабінет, то він із другом зробив електрифіковану таблицю Менделєєва. Це був «шик-модерн» того часу! Григорій закінчив школу із золотою медаллю і 1955-го вступив до МДУ ім. Ломоносова. Він вільно володів українською, російською, німецькою, італійською та англійською мовами. Працюючи в Геофізичному науково-дослідному інституті у Москві, підписав листа на підтримку дисидентів і поплатився за це. Його звільнили за сфальсифікованим приводом, переслідувало КДБ, не мав змоги працювати. 1989 року Степанець отримав дозвіл виїхати із СРСР. Він емігрував до США, розробляв програмне забезпечення у корпорації Microsoft у Редмонді, штат Вашингтон. Запатентував не один винахід. Родичі Григорія Степанця стверджували, що з любов’ю того до України можна порівняти лише його любов до рослин і дерев. Коли він вже тяжко хворів, то розпитував у знайомих українців, як може допомогти своїй рідній країні. І таки здійснив своє бажання... Це була його остання воля. Перед такими людьми треба схиляти голову. |