Весна іде, весні дорогу!

Василь ПІДДУБНЯК.

От і перезимували!

Без великого снігу, але, як завше, — з великою надією. Із всенародною надією на Перемогу, на великий хліб, на економічне відродження…

Приклад землі та людям подає весна.

ПЕРШИМ в Україні під нескінченний плескіт дунайських хвиль прокинувся після зимового затишшя неозорий Буджацький степ.

Не обійшлося без весняних сюрпризів. У передостанній день зими над містом Арциз, що у Болградському районі Одеської області, спалахнули блискавки, ударили громи і посипався… град. Не з ворожих «градів» — із розвеснілих небес. Давно такого дива не бачили!

Наші предки казали, що зимовий грім — до голодного року. Однак для українського півдня він, цей грім, уже, вважай, весняний: пора сіяти!

Цього року розпочати всеукраїнську посівну толоку випало механізаторам Одещини, конкретно — фермерського господарства «Стоянов А.А.» Ізмаїльського району.

«Розбіг» по весняному полю вдався — за день насіння гороху лягло у добре підготовлений ґрунт на площі 120 гектарів.

Обличчя директора господарства Андрія Бутенка випромінює впевненість і надію: «Всупереч війні, всупереч високим цінам на добрива тримаємо аграрний фронт: потрібно годувати країну. Все буде Україна!»

«Наші аграрії — справжні герої, які у надскладних умовах намагаються проводити весняну посівну кампанію, адже на їхніх плечах — продовольча безпека. Рівень готовності аграріїв до посівних робіт дуже високий. Впевнена, що аграрії Одещини зроблять усе можливе, щоб досягти високих показників урожаю зерна та олійних культур», — говорить директор Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОВА Алла Стоянова.

А які ж плани на нинішню посівну?

Алла Стоянова зазначає, що в області прогнозується засіяти 726,5 тис. гектарів сільгоспугідь, із них ранні зернові та зернобобові займуть 68,5 тис. га, круп’яні — 7,2 тис., кукурудза — 150 тис., соняшник — 410 тис., соя — 6,5 тис., льон олійний —15 тис. гектарів. Під другий хліб — картоплю, а також овоче-баштанні культури відводиться 37 тис. гектарів.

Зазвичай слід у слід за механізаторами Придунав’я починали сіяти хлібороби Херсонщини. Проте там третю посівну поспіль зриває війна.

Війна нині «господарює» і на визволеному правому березі Дніпра, і на окупованому лівому. Під чоботом окупанта і Приазов’я. Над степами свистять снаряди, у степах рвуться залишені загарбниками міни. І прогнозувати щось тут складно, та й недоречно.

У Мінагропродполітики певні, що 200-300 тисяч гектарів полів, покраяних лініями зіткнення з ворогом, засіяти не вдасться. Доведеться компенсувати можливі втрати іншими культурами. Якими? Тут уже на вибір аграріїв. Ясно одне: зміна структури посівних площ під час весняної кампанії неминуча. Один господар робитиме ставку на соняшник, інший — на так звані нішеві культури. Проте…

«Не слід очікувати, що вся країна буде засіяна соняшником, ріпаком чи соєю, адже є вимоги сівозміни, — зазначив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Денис Марчук в ефірі Чорноморської телерадіокомпанії. — Однак зростуть площі під посівами нішевих культур, під гречкою та горохом. На них гідні ціни в країні, і їх культивування відповідає вимогам продовольчої безпеки».

Експерт агробізнесу зауважує, що є ще одна особливість нинішньої посівної. Ідеться про розміщення ярових по пару. «Маємо недосів озимини на рівні 40-45%. Аграрії, які не сіялися восени, лишили поля під паром. Але ярові культури на цих землях будуть сіяти. Наскільки ефективними будуть посіви «по пару», залежатиме від правильності застосування цієї технології», — вважає Денис Марчук.

Тему посівної порушив у нещодавньому ефірі всеукраїнського марафону «Єдині новини» перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький. Нині аграріям належить не лише засівати яриною заплановане, сказав чиновник відомства, а й досівати недосіяне через несприятливі погодні умови минулої осені.

Завдання не з простих. А тут ще й ціни на добрива «традиційно» своє гнуть.

Щоправда, Тарас Висоцький висловив тут обережний оптимізм: «Наразі ми спостерігаємо зниження міжнародних цін на мінеральні добрива. Це той фактор, який також має допомогти нам весною надолужити площі, які не були засіяні восени. Ми маємо вийти як мінімум на площі, які були посіяні у 2022 році».

Приємна новина «в тему» надійшла із ПАТ «Сумихімпром».

«Ми завершили відновлювальні роботи, капремонти та вже у квітні запускаємо базові цехи підприємства, — повідомив виконавчий директор товариства Володимир Волков. — Запрацює весь технологічний цикл. Ми завантажуємо у повному обсязі цехи з випуску мінеральних добрив, пігментів та сірчанокислотне виробництво».

Вже у квітні потужності підприємства зможуть щомісяця виробляти 20-25 тис. т українських добрив.

«Це питання продовольчої безпеки країни. Ми маємо виконати виробничий план, який передбачає випуск понад 200 тис. т складних добрив протягом пів року. Україна має розраховувати на власне виробництво. Війна продемонструвала, що імпортери не завжди вчасно постачають добрива за тих ризиків, які були і є в Україні», — наголосив Володимир Волков.