• З усіх усюд

Оце так їжа майбутнього

Олег ГРИГОРЕНКО.

ЄВРОСОЮЗ розширив список комах, дозволених для вживання в їжу. Раніше до реєстру Європейського агентства з безпеки харчових продуктів (EFSA) було занесено лише два види комах: борошняного хробака — личинку жовтого борошняного хруща і сарану перелітну. А тепер до списку додалося ще два: цвіркун домашній і черв’як буффало — личинка бурого борошняного хруща. Тож відтепер і їх можна використовувати в замороженому, пастоподібному, сушеному і порошкоподібному вигляді для виробництва харчів: пластівців, енергетичних батончиків, замінників м’яса, а також печива та інших борошняних виробів.

Такі ухвали EFSA не є революційною новацією на харчовому ринку, адже комахи вже давно присутні в меню народів багатьох регіонів світу. Для де-яких вони навіть є традиційними улюбленими ласощами, які прийнято вкидати до рота живими, коли вони ще й ворушаться.

Загалом для людини вважаються їстівними 2,1 тисячі видів. Серед них гусениці, бджоли, цвіркуни, коники, жуки, мурахи вогняні тощо. Багато фахівців сходяться на думці, що вони є доброю альтернативою м’ясу і рибі. Адже ті багаті на білок, містять необхідні вітаміни, мінерали та ненасичені жирні кислоти. Ще один плюс — розведення комах потребує менше ресурсів, ніж класичне тваринництво.

Водночас вистачає й противників розведення комах для їжі як альтернативи м’ясу. Вони вважають, що через масове виробництво постануть нові проблеми. Наприклад, коли мільярди особин вирощуватимуться в промислових масштабах у невеликому замкненому просторі, є ризик, що вони стануть збудниками серйозних захворювань. Є сумніви й щодо тези про чималий уміст білка в комахах. Крім того, комахи мають бути забезпечені високоякісною, екологічно безпечною їжею. А це майже неможливо гарантувати, стверджують деякі біологи.

Так що іще не відомо, чи зрештою стануть комахи їжею майбутнього на Європейському континенті. Поки що це радше екзотика, причому дороговартісна.

Візьмімо хоча б Німеччину, де у крамницях можна натрапити на продукти на основі борошняних хробаків і сарани. Охочим «заморити черв’ячка» на обід та їжа обходиться набагато дорожче, ніж уживання м’яса. Так, пів кілограма борошняного хробака середнього розміру або півлітрова банка хробака буффало коштують приблизно 10 євро (у перерахунку на українські гроші це 800 гривень за кілограм. Нічого собі!), сарана середніх розмірів — 4 євро за 15 штук, цвіркуни — 3,5 євро за 40 штук… Певною мірою, такі ціни пояснюються тим, що в Німеччині працюють лише кілька ферм із вирощування їстівних комах і великого масового виробництва там поки що не налагоджено.

Хай там як, але сьогодні аж ніяк не кожен європеєць (а українець і поготів!) може уявити хробака, цвіркуна чи сарану у своєму раціоні. Поки що людство все ж віддає перевагу хорошому м’ясному битку або рибним смаколикам. Принаймні і смак апетитніший і звичніший, і в такому разі точно знаєш, що у тебе на тарілці.