Іще лише хвилина...

Микола ЛУКІВ.

Старезний дуб

і молода береза,

Нічного птаха дикий переляк.

За крок туман,

а за туманом березень,

І сік, мов час, ритмічно,

лунко так

Постукує, токує під корою.

Блищить роса у мареві гілок.

Іще хвилина, ще єдиний крок —

І ніч у лісі вибухне весною.