До трави гомоню джерелом

Віктор БОЖКО.

с. Вершина Друга

Пологівського району

Запорізької області.

Вже весняне тепло недалеко,

Хоч зима не скидає кольє, —

Зорепади, вітри і лелеки

Не минають подвір’я моє.

Мелодійно співають завіси,

Розлітаються крила воріт:

Мій рядок починається звідси,

Починається звідси політ.

Ластівки під улюблену стріху

Прилітають

без жодних сум’ять

І розгойдують гілку горіха,

Що хотів, та не зміг

відпилять.

Недаремні ні мрії, ні кроки,

Ні роса, що зривається з віт,

А душа — пташеня

синьооке —

Осягає по крапельці світ.

Сподіваюсь на днину погожу,

До трави гомоню джерелом,

І живу, і радію, і можу

В небесах покружляти орлом.

Чи з відерцем іду до криниці,

Чи обкопую вишні в саду,

Озиваюсь на спалах зірниці,

Відчуваю тріумф і біду.

Прикладаю до серця долоню

І вітрам світанковим

клянусь,

Що влаштую тривалу

погоню,

Як від себе втечу

й не вернусь...