Весняні зустрічі

Михайло ХАЩІВСЬКИЙ-ГУЙ, натураліст.

с. Городище Самбірського району

Львівської області.

У ЛІСІ тиша. Тільки де-не-де попискують синички, вишукуючи під корою дерев жучків-шкідників. Хоч за календарем уже березень, проте, мабуть, холод, негоду передчувають, подумав я. І не помилився.

Через годину посипало снігом. Між деревами закружляли сніжинки-пушинки. Але снігопад швидко вщух.

А довкіл — заворожена святкова тиша. Тільки чутно таємниче зітхання лісу. Он поміж ліщинових кущів заячі сліди. Неподалік біля пенька ямка. Звідси звірок чкурнув у малинник — певно, запримітив мене. А трохи далі, за малинником, завмерла козуля. Мабуть, дивується, що то за нежданий гість. І так дременула в глиб лісу, що аж сніг із гілок посипався.

По полудні я повернувся додому. Високе сонце геть розтопило снігову скатертину. Раптом почув далекий гучний крик і порипування дужих крил, що доносилися з сірої високості. Поглянув угору — лебеді. Троє особин летіли на схід у бік Дрогобича.

Лебеді-шипуни часто залишаються зимувати на незамерзаючих ділянках річок, озер, ставків. Багато їх зимує на узбережжях Чорного моря та Індійського океану. Як рідкісний залітний птах в Україні зустрічається малий лебідь (тундровий).

Усі види лебедів суворо охороняються як рідкісні, малочисельні птахи.