Зелений дятел

Михайло ХАЩІВСЬКИЙ-ГУЙ,

член Українського товариства охорони птахів Західноукраїнського орнітологічного товариства.

с. Городище

Самбірського району

Львівської області.

...РАНОК. У голубому безхмарному небі дзвенів польовий жайворонок. Мене манило йти кудись, ген-ген — до самого сонця. На сільській дорозі блищали озерця калюж — дощ перед тим пройшов, сонце віддзеркалювалося у воді. І раптом... Між зеленим листям побачив зеленого дятла. На відміну від інших видів він знищує комах не тільки на деревах, а й на землі. Інколи завдає шкоди — роздовбує вулики і виїдає бджіл. Полюбляє й корисних рудих лісових мурашок. Та порівняно з користю, яку він приносить лісовому господарству, шкода ця незначна.

Дятел зелений має яскраво-зелене оперення. Зверху голова, потилиця і риски (в самця) від дзьоба до шиї яскраво-червоні. За формою він нагадує дятла великого строкатого, але більший за нього (вага до 250 грамів).

На жаль, чисельність цього птаха зменшується внаслідок скорочення площі старих лісів. Зелений дятел потребує повної охорони.

Загалом же в Україні зустрічається дев’ять видів дятлів. Найбільш нам відомий — строкатий малий, який має червону «шапочку» на голові. На горлі з боків чорні «вуса». А ще є дятли сивий, зелений, трипалий, дятел сирійський, дятел білоспинний, дятел строкатий середній та жовна чорна.