З рушника святого краю Віктор БОЖКО. с. Вершина Друга Пологівського району Запорізької області. Посланцем весни і грому Я вертаюся додому, А душа — на журавлях. Мов хмільний артист вертепу, Досхочу нап’ється степу І в село поверне шлях. Золоте й несамовите Буде сонце путь палити, Та не згубляться сліди. З рушника святого краю Вас любов’ю пригощаю, Наче склянкою води. Все нам послано від Бога: І розпечена дорога, І вітри з високих круч. Хай не зраджує відвага Сивокрилого ватага, Що приречений на ключ. На рушник святого краю Я стаю і завмираю — Чую шепіт ковили, А вгорі над яворами Із могутніми вітрами Сперечаються орли. Хай над вечір буде злива, Хай замріяно-щаслива Вийде мама до воріт... Спалахне разок намиста, І душа моя барвиста Враз пригорне цілий світ. |