• На прийомі у спеціаліста

Дитина з цукровим діабетом

Розмову вів Микола ЮРЧИШИН.

Фото автора.

За статистичними даними, на сьогодні в нашій країні налічується понад 10 тисяч дітей віком до 18 років, які хворіють на діабет І типу. Докладніше про цю недугу в малолітніх та підлітків у розмові із заступником головного лікаря Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка НАМУ, дитячим ендокринологом кандидатом медичних наук заслуженим лікарем України О. А. ВИШНЕВСЬКОЮ.

— Ольго Анатоліївно, які причини захворювання на цукровий діабет І типу?

— Це насамперед генетичні недуги і генетична спадковість. Можуть позначатись і зовнішні чинники. Скажімо, дитина має певну поломку в генах. Є механізми, які запускають цю поломку таким чином, що даються взнаки клінічні прояви цукрового діабету. Це можуть бути вірусні захворювання, зокрема червона висипка, паротит (свинка), вітряна віспа. До речі, віднедавна приєднався ковід, який також може впливати і бути неприємним механізмом для розвитку цукрового діабету в дитини.

— Як відомо, є діти, хворі на діабет ІІ типу. Яка різниця між цими двома недугами?

— Діабет І типу — це нестача інсуліну, а діабет ІІ типу — навпаки: надлишок інсуліну в крові. І, відповідно, методи лікування різні.

— Як лікують діабет І типу?

— Як і раніше — інсуліном. Тобто інсулінотерапія — це поки що на сьогодні єдиний метод лікування цукрового діабету І типу.

— Чи виліковується він повністю?

— На жаль, патологія є хронічною. І ми завжди наголошуємо, що це не хвороба, а спосіб життя з повним контролем і моніторингом глікемії, тобто цукрів у крові, деяке дотримання дієти. І неодмінно з використанням інсуліну, для того щоб компенсувати ті цукри, які можуть підвищуватися після їди. А загалом такі діти ведуть звичайний спосіб життя, як і їхні однолітки, однак з додатковими умовами, які ми їм рекомендуємо. Вони ходять до школи, відвідують спортивні секції, працюють за комп’ютером, малюють. Тобто живуть абсолютно нормальним життям.

— З якого віку діти можуть захворіти на цукровий діабет І типу?

— Навіть при народженні, якщо у матері є цукровий діабет і якщо в дитини наявні певні передумови для захворювання. Дітки з цією патологією у нас нині дуже «помолодшали». Багато дітей схвильовані війною, зазнають стресу, що є одним із чинників розвитку недуги. Якщо раніше ми спостерігали більше підлітків із діабетом, то тепер чимало діток у віці від 2 до 6 років.

— Який спосіб харчування має бути у таких дітей?

— Є обмеження щодо легкозасвоюваних (швидких) вуглеводів. Це цукор, цукерки, печиво, торти, інші солодощі. А так у принципі ми прораховуємо так звані хлібні одинички або те, скільки дитина споживає вуглеводів, білків, жирів. І рекомендуємо, як правильно робити уколи інсуліну, для того аби все компенсувалося. Так що єдине обмеження стосується швидких вуглеводів. Утім, гадаю, таке лімітування повинне бути не тільки для дітей, а й для дорослих. Тортики, печиво тощо споживати не обов’язково, слід себе стримувати. Для підвищення в організмі ендорфінів, тобто хімічних речовин, що виробляються мозком і справляють знеболювальний і емоційно збудливий ефект, можна інколи поласувати солодощами, скажімо медом. І дітям із цукровим діабетом також. Але при цьому необхідно правильно вираховувати норму інсуліну при його введенні.

Хочу завважити: останнім часом збільшилось число дітей із зайвою вагою. Можливо, це через ковід, тривале перебування вдома, війну, малорухливість. Такі чинники, а також стресові негативно позначаються на організмі. Тут уже йдеться не про діабет І типу, а про ожиріння. Такі діти в нас на контролі щодо цукрового діабету ІІ типу. Тому що вже наявна гіперінсулінемія — стан, коли рівень інсуліну в крові вищий за норму.

— Що потрібно робити, аби запобігти цьому?

— По-перше, дотримуватися відповідного раціону, багатого на білки, корисні жири, клітковину. Якщо вже є факт порушення вуглеводного обміну, доречною буде низьковуглеводна дієта.

Варто уникати споживання великої кількості солодких фруктів та сухофруктів на добу через високий уміст у них фруктози. Вітаміни, які ми розраховуємо з них отримати, можемо дістати з овочів та зелені у значно більших кількостях.

Часто бажання перекусити солодким переймає через брак добової норми жирів у раціоні. Тож їжа має збагатитися жирною рибою, горіхами (наш український волоський горіх — чи не найкращий у світі за нутрітивною цінністю), оливковою олією холодного віджиму, несмаженим насінням, по можливості — авокадо.

Спорт — неодмінна складова у регуляції вуглеводного обміну. По-перше, фізичні навантаження підвищують чутливість рецепторів до інсуліну. По-друге, під час заняття фізичними вправами транспорт глюкози у клітковину відбувається за умови наявності іншого транспортера, який не потребує інсуліну. Також, згідно з останніми дослідженнями, фізичні вправи стимулюють утворення і нових інсулінових рецепторів. Висновок однозначний: спорт — це питання не лише форми та статури, а й метаболічного здоров’я організму.

Багато хто нехтує сном. Проте саме достатній і вчасний сон є профілактикою надмірного апетиту вдень та запобігає ризикам підвищення інсуліну. Отже, можна з певністю сказати, що саме спосіб життя, дієта, спорт та вчасний відхід до сну — запорука нормального рівня інсуліну зокрема і здоров’я загалом. Якщо ж не налагодити правильного харчування, а відтак і нормування ваги дитини, то вона може набути цукровий діабет ІІ типу.

— Яких нині більше дітей із діабетом — І типу чи з набутим?

— Останнього наразі в Україні менше, але вже, на жаль, є.

— Що б ви порадили батькам, коли в дитини виявили підвищений рівень цукру в крові?

— Дотримуватися правильного харчування. Вже, слава Богу, у нас нема таких обмежень щодо перебування дитини на вулиці, які були під час ковіду, крім періодів тривог. Вона має бути надворі, чимсь займатися, а не сидіти постійно біля комп’ютера. Вкрай важливо, аби діти якнайбільше рухались і правильно харчувалися. Такі правила мають діяти і для всієї родини. Варто виробити якийсь критерій харчування у сім’ї. Це не означає, що маємо харчуватися несмачно. Смачненьке треба їсти, просто споживати невелику кількість їжі. Менше смаженого, вуглеводів. Тарілка має бути наполовину заповнена зеленню і овочами. І тільки четвертинку відводити для м’яса чи риби, решту — для вуглеводів: крупів, шматочка цільнозернового хліба. І в жодному разі не треба переїдати.

Це все, що можуть зробити батьки. Що ж стосується ліків, то необхідно звертатися до лікарів-ендокринологів.