Монастирський чай

Олексій ГОЛОВКОВ.

травознай.

ПОНЯТТЯ «монастирський» для чаю — це не зареєстрована товарна марка з чітко визначеною рецептурою. Тож чи не в кожному монастирі він свій.

Ось рецепт найпоширенішого з них.

Цей чай складається з 16 трав. Вони підібрані й скомбіновані таким чином, що справляють загальнооздоровний уплив на весь організм.

Змішати 7 частин трави шавлії, 5 — листя кропиви, по 4 — плодів шипшини, листя мучниці, трави череди та квіток цмину, 3 — трави полину та по 2 частини квіток ромашки лікарської, березових бруньок, трифолії (бобівник трилистий), трави сухо­цвіту (котяча лапка), чебрецю, собачої кропиви, деревію й сухоцвіту багнового.

Монастирський чай заварюють і п’ють, як звичайний: 0,5-1 чайну ложку фітосуміші залити склянкою окропу, настояти 10-15 хвилин, процідити, пити теплим за 30 хвилин до їди або через 1,5-2 години після. Курс не має бути надто довгим: 1-2 місяці. Після місячної перерви можна повторити. Якщо пити без перерв, організм звикне й бажаного ефекту не буде.

Монастирські цілителі вважають, що такий чай очищує судини та кровоносну систему, оздоровлює травний тракт, посилює імунітет.

Проте слід взяти до уваги те, що в ньому багато шавлії. Шавлія — трава жіноча, вона підвищує естроген. Тому цей чай чоловікам слід пити в міру — по склянці на день (можна розділити на 2 прийоми). А жінкам дозволено випивати 2 склянки на день, за 2-4 прийоми. Хоча представницям прекрасної статі, які мають захворювання, пов’язані з високим рівнем естрогену (міома та ендометріоз), його не потрібно вживати взагалі.

Протипоказання: індивідуальна непереносимість компонентів складу.

Перед застосуванням порадьтеся з вашим лікарем.