Архів
Вівторок,
18 квітня 2023 року

№ 16 (20008)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:  Зенітка Наша поштаСоняшник
  Версія для друку          На головну

Перетворили виклики на можливості

Інна ОМЕЛЯНЧУК.

Рівненська область.

«Коли три роки тому ковід «зачинив» наші кафе, ми просто розгубилися. Адже ця галузь традиційно доволі потужна в нас на Поліссі. Частенько навідували думки відмовитися від сфери громадського харчування взагалі», — розповідає голова правління Дубровицької райспоживспілки Ганна Мунько.

ВТІМ, вихід підказало життя: в кондитерському цеху ресторанного комплексу «Горинь» і в кафе «Юність» почали активніше виготовляти напівфабрикати, кулінарну та кондитерську продукцію і реалізовувати її через власну мережу та з ятки в центрі містечка. Рентабельність виносної торгівлі — 13-15 відсотків. І хоча всі складові процесу невпинно дорожчають, одна ятка сьогодні приносить щонайменше 60 тисяч гривень на місяць. А ще вона для жителів невеликого містечка за два десятки кілометрів од кордону з білоруссю — ознака стабільності: на місці кооперативна ятка — значить, життя йде звичним ритмом. Додає певності місцевим і робота кооперативних закладів ресторанного господарства: люди, як і раніше, заходять пообідати до кафе «Юність» чи, приміром, замовляють із певної нагоди святкові частування. Так, ці замовлення менш кількісні, ніж раніше, але ж в Україні, дякувати Богові, й у війну одружуються закохані й народжуються дітки. Надто — на півночі Рівненщини: Україна Поліссям приростає. У проміжках між замовленнями кухарі готують напівфабрикати і розвозять їх по сільських магазинах одночасно з доставкою товарів. Кондитери печуть та смажать пиріжки з різноманітними начинками, тістечка, булки, біляші, котлети, чебуреки. От, приміром, великий біляш із м’ясом коштує в Дубровиці 20 гривень — ну як його не купиш? І купують! І «на завтра» замовляють.

Ось так і тримаються: людям дали роботу, вчасно і сповна сплачують податки, та ще й дарують землякам знайомий смак дитинства…

А березнівські кооператори знайшли ще один спосіб зберегти робочі місця та втримати галузь громадського харчування на плаву. «У лютому ми виготовили власної продукції на 2 мільйони гривень — це рівно стільки ж, скільки торік цього місяця, який минув майже без війни. Звісно, акценти змістились. Якщо раніше замовляли в наших кафе весілля на 200 чоловік, то тепер максимум на 50. Замовляють і поминальні обіди. Причому нині здебільшого збирають найближчих людей удома. Ми ж виступаємо своєрідною «швидкою допомогою»: достатньо зателефонувати зранку, — і ми організуємо обід. Маємо машину з відповідним обладнанням та посудом. На місце проживання замовника виїздить бригада — водій, кухар та офіціант. Люди задоволені, рекомендують нас одне одному», — повідала голова правління Березнівського райспоживтовариства Катерина Чухрай.

Напередодні Великодня тут узялися виготовляти паски. Це не просто робота, а особлива традиція. Бо Великдень — не лише достаток на столах. А насамперед великі серця та одвічні християнські цінності. У жителів Рівненщини такі серця і саме такі цінності. Ті, які наближають нашу перемогу.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Експорт продовжується
Читати
Кінець теплим батареям
Читати
Пенсіонерів побільшало
Читати
Депортація триває
Читати
Річниця морської перемоги
Читати
Енергетика — у пріоритеті
Читати
Найбільше потребують аграрії
Читати
Продаж відновлено
Читати
Альтернативне блакитне паливо
Читати
Убиті «рускім міром»
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове