Чому заєць є персонажем католицького Великодня? Заєць або кролик у поєднанні з головним символом цього весняного свята — фарбованими яйцями — став популярним у західних християн іще наприкінці XVI століття. Із давніх-давен побутувала легенда, яка розповідала про те, що обов’язковим супутником англосаксонської язичницької богині весни і плодовитості Еостре був заєць. Своєю надзвичайно великою плодовитістю він завжди символізував продовження життя і його оновлення, адже линяє ця тваринка саме навесні. Також існувало й народне повір’я про те, що саме ця довговуха тваринка приносить і потайки підкидає людям у хати та на їхні подвір’я великодні яйця. Їхній пошук згодом став ще й доброю розвагою для дорослих і дітей. Саме на Великдень під напуття батьків діти вирушали на пошук розфарбованих яєць і на свою радість знаходили їх у саду або в квіткових горщиках, або ж іще деінде у закапелках хати. Цю забаву і сьогодні називають «полюванням за великодніми яйцями». Безперечно, популярності довговухому пухнастому і куцохвостому персонажеві додали і сучасні кондитери. У ХХ столітті саме заєць, відлитий із шоколаду, став улюбленими ласощами європейців на свято Великодня. Так ведеться і до сьогодні. |