• Споживча панорама

_{Попит на землю зріс}

Олена БЕГМА.

В УКРАЇНІ попри повномасштабну війну істотно зріс попит на землю. За даними Мінагропроду, за останні дванадцять місяців кількість запитів щодо допомоги з придбанням землі зросла у п’ять разів. Головною причиною такого пожвавлення аналітики називають очікування підвищення цін на землю із настанням 2024 року, коли відповідний ринок має відкритися для юридичних осіб.

Найбільший інтерес до ділянок, віддалених від кордонів з рф, білоруссю та фронту. Рейтинг найпопулярніших регіонів серед інвесторів очолює Полтавська область, де гектар пересічно коштує від 78 тис. грн (від 2 тис. доларів). А найдорожча земля на сьогодні — на Черкащині: понад 100 тис. грн за га, що дорівнює близько 2700 доларів. Більш як 80 тис. грн (близько 2,2 тис. доларів) за гектар просять продавці землі у Київській та Хмельницькій областях. Загалом же у першому кварталі поточного року середня ціна на землю в Україні становила 54,5 тис. грн, або близько 1400 доларів за га.

_{Хіба що гречка і пшоно радують}

УПРОДОВЖ останніх дванадцяти місяців в Україні істотно подорожчали всі без винятку категорії харчових продуктів. Так, за даними Держстату, за означений період ціни на них пересічно зросли на 26,8%. Найбільше подорожчали яйця, які коштують на 79,8% дорожче, ніж було рік тому. Також відчутно додали у ціні фрукти (44,9%) та овочі (на 38,3%). Риба і продукти з риби подорожчали на 37,2%. Більш ніж на 20% фінансово «поважчали» цукор, макарони, хліб, м’ясо та ковбаси, олія…

Тим часом напередодні Великодня супермаркети оновили ціни на гречку і пшоно. І вони знову приємно здивували покупців. Так, порівняно з березнем «виборча крупа» подешевшала з 60,43 грн/кг до 50,23 грн/кг, а подекуди навіть до 49,90 грн/кг. А вартість пшона опустилася в середньому з 30 грн/кг до 27 грн.

Щодо гречки, то на її подешевшання впливає перевиробництво цих крупів, на вітчизняних складах їх запасів ще дуже багато. За словами міністра аграрної політики Миколи Сольського, з другої половини травня має знизитись і овочевий ціновий тиск: з’явиться новий врожай в Україні та в Європі.

_{Стрес «заїдаємо» хлібом і солодким}

ДО ПОЧАТКУ війни була мода на здорове харчування. Чимало співвітчизників стежили за собою, за своєю вагою, намагалися дотримуватися певної дієти. У закладах громадського харчування добре продавалися до кави рослинне молоко — кокосове, соєве, а також веганські страви, різні безглютенові десерти… Проте все змінилось водночас після 24 лютого 2022 року. За минулий рік люди стали їсти більше хліба, випічки, кількість пекарень у деяких містах збільшилась на 20-30%. Експерти стверджують, що цьому великою мірою посприяли нинішні стресові часи. І з солодощами така ж історія. Навіть у ресторанах та кафе обсяг проданих десертів зріс на 10-15% при загальному падінні відвідування.

_{Київміськбуд на фінансовій мілині}

УЖЕ ЧОТИРИ місяці найбільший забудовник столиці — Київміськбуд — не будує житло на всіх своїх 17 об’єктах. Крани на його будмайданчиках завмерли з кінця грудня минулого року. Компанія звернулася по допомогу до головного акціонера — Київради. Голова правління ПрАТ «ХК «Київміськбуд» Ігор Кушнір поремствував, що забудовник опинився «на повній фінансовій мілині» через практично відсутність продажів, несплату внесків тими, хто брав квартиру на виплат, та карколомне зростання після початку війни собівартості будівельних робіт і матеріалів.

Який масштаб проблеми? І. Кушнір просить покупців сплатити заборгованість за простроченими платежами (наразі вони вже заборгували 326 млн грн), а головного акціонера, Київраду, — докапіталізувати компанію на 1 млрд грн та придбати житло для потреб міста на 300 млн грн. Інвестори і учасники ринку сподіваються, що фінансові проблеми найбільшого забудовника Києва будуть розв’язані. Та чи насправді його рятуватимуть в умовах війни і тяжкої економічної кризи?

_{Першоквітневий «аптечний переляк»}

НОВИНА про те, що з 1 квітня значно розшириться список лікарських препаратів, які в аптеці можна буде придбати лише за рецептом, багатьох заскочила зненацька. Не сподіваючись на оперативність МОЗ у такому життєво важливому для мільйонів родин питанні, а також знаючи, як важко буває потрапити на прийом до лікаря, 31 березня люди масово кинулися в аптеки. Відстоявши багатогодинну чергу, клієнти витрушували з гаманців мало не останнє, аби зробити мінімально необхідний «стратегічний» запас ліків. Незабаром рецептурна «мильна булька» луснула: влада оголосила, що до закінчення воєнного стану із продажем ліків все залишиться, як і було. Народ оговтувався від стресу, а аптеки підраховували свій небувалий зиск. Бо через паніку, пов’язану з обіцяним запровадженням рецептів на більшість найпопулярніших ліків, 31 березня обсяги їх продажу в аптечних закладах зросли більш ніж на 350% у грошовому вираженні та на 248% — у натуральному. Такі дані оприлюднило спеціалізоване видання «Аптека». При цьому зазначається, що люди активно скуповували не тільки рецептурні препарати, а й про всяк випадок ті, що відпускаються без рецепта.

_{Найприбутковіші — АЗС, енергетика і супермаркети}

ЯКІ СФЕРИ вітчизняного бізнесу нині мають найбільший річний обіг коштів? За даними Опендатабот, майже половина компаній — лідерів українського бізнесу працюють у царині торгівлі: оптової (до них належать, зокрема, і мережі АЗС) — 35% та роздрібної — 10%. На другому місці підприємства, задіяні у сфері постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря — їх 17%. При цьому за рік найбільше зросли показники Енергоатому, Нафтогазу, ОККО, WOG та Укрспецекспорту. Натомість менш вдалим був рік у бізнесів, що працюють у галузях наземного та трубопровідного транспорту й телекомунікацій. Значних збитків унаслідок бойових дій зазнала частина металургійних підприємств.