Не родить аґрус...

ЗА СВОЄЮ популярністю на присадибних і дачних ділянках аґрус, як і його найближчий родич — смородина, поступається хіба що суниці садовій. Ягоди аґрусу смачні й корисні, до того ж добре зберігаються і транспортуються.

Проте іноді надії не виправдовуються і аґрус не родить.

У повну силу кущі починають віддавати врожай на 4-5-й рік після посадки. І до тих пір, поки чагарник здатен утворювати молоді пагони, він родитиме досить рясно. Але якщо не видаляти численних гілок, то це призведе до загущення крони і зниження врожайності.

Дорослий кущ має утворюватися з 14-20 сильних пагонів різного віку. Щороку на рослині залишають чотири-п’ять молодих гілок.

Чотирирічні пагони, які плодоносили, видаляють, замінюючи їх новими. Ця процедура неодмінна з року в рік, інакше кущ швидко постаріє і великої кількості ягід не бачити.

Отже, перша причина поганої врожайності аґрусу — відсутність своєчасної обрізки.

Повітря, сонце і вода — ось основні вимоги культури.

Аґрус дуже вимогливий до світла. Через недостатню освітленість при щільному розміщенні кущів або перебуванні в тіні дерев ягід зав’язується значно менше, вони дрібнішають і не такі смачні, як належить бути. Якщо ділянка дуже затемнена, рослина і зовсім перестає цвісти. Крім того, в такому місці підвищується ризик появи грибних хвороб.

Сорти з розлогими кущами садять так, аби відстань між ними була не менше ніж 1,2 м. Компактні сорти можна садити на відстані 0,9 м один від одного.

Аґрус не любить заболочених ґрунтів, тому, вибираючи ділянку для його посадки, переконайтеся, що ґрунтові води знаходяться на глибині не менш як 1,5 м од поверхні. Інакше хвороб чи й загибелі рослини не уникнути. І все ж кущ потребує постійного поливу. В зоні залягання коренів необхідно підтримувати досить високу вологість ґрунту (80%), тому аґрус необхідно інтенсивно поливати аж до тієї пори, коли ягоди почнуть достигати. Опісля для накопичення в них цукру полив припиняють.

Останнім часом чимало садівників віддають перевагу краплинному поливу, позаяк він дає змогу приблизно на 25% збільшити врожай і вагу ягід, при цьому витрати води порівняно з іншими методами значно менші.

Якщо при посадці аґрусу ви вносили в лунку мінеральні добрива або перегній, то першого року підживлення не потрібні. В наступні ж роки починаючи з другого рослину необхідно регулярно «підгодовувати». До початку цвітіння, навесні, аґрусу потрібен азот. Для цього можна закласти в землю під кущем близько 100 г сечовини або полити рослину її розчином. Гарного результату домагаються, підживлюючи рослину рідкими органічними добривами (курячий послід, коров’як). Під час утворення бутонів доречне підживлення фосфором. Найчастіше з цією метою застосовують суперфосфат, попередньо настояний у воді не менше доби.

На сьогодні виведено сорти аґрусу, стійкі до багатьох хвороб і шкідників. Але все ж нема таких рослин, які абсолютно не потребують хімічних заходів захисту. А родючість аґрусу, ослабленого хворобами і шкідниками, не може бути високою. Найчастіше культура страждає від борошнистої роси, а також уражується гнилями.

Обприскування мідним купоросом, спрямовані на боротьбу з хворобами і шкідниками, проводять рано навесні або пізно восени після опадання листя. Зверніть увагу, що в жодному разі не можна цього робити, якщо бруньки починають розпускатися. Для боротьби зі шкідниками можна використовувати також інсектициди децис, арриво, моспілан.

Якщо ви постали перед проблемою, чому не родить аґрус, насамперед задумайтеся, а чи комфортно рослині на вашій ділянці, чи достатньо їй сонця і вологи, чи не потерпає од шкідників? За правильного догляду, регулярного обрізування та своєчасного підживлення це питання навряд чи буде вас турбувати.