...I прийшла до нас біда

М. Д. ДМИТРЕНКО,

с. Олексіївка

Гребінківського району

Полтавської області.

ДОРОГА редакція!

Хочу з вами поділитися думками стосовно роботи Української пошти. Що ж це за пошта така, яка у воєнний час мала б працювати як справний годинник? А чи працює?

Поштова машина приїздить до нашого магазину раз на тиждень. Як встигнеш — одержиш періодику, а ні — пиши пропало.

Раніше поштарка на велосипеді і пошту розвезе, і в хату зайде, допоможе квитанції заповнити за світло і газ. І отримувала вона за свою роботу копійки. Прийшов Смілянський (генеральний директор Укрпошти. — Ред.), і стало не краще, а ще гірше. Сам, читав, мільйони отримує, а поштарі такі ж, як раніше, або й ще менші копійки.

Від нас до Лубен — 70 кілометрів, а Смілянський перевів пошту на відстань 220 кілометрів — до Полтави. І прийшла до нас біда велика.

Відправити б того Смілянського на передову або до путіна — хай ще й у росії пошту розвалить.