• Літа молодії

Талант і серце золоте

Віктор ЗЕЛЕНЮК.

Вінницька область.

Фото з відкритих джерел.

Той перший виступ на ринку «Наш край» в Мурованих Курилівцях Олександра Близнюк запам’ятала на все життя. Це була іскринка-родзинка в гамірливій круговерті, яка збентежила серця людей. І від 24 вересня минулого року й до сьогодні дев’ятикласниця місцевого ліцею №1 продовжує тут давати благодійні сольні концерти на підтримку ЗСУ.

_{43 тисячі гривень для військових}

УСЕ замислювалося ніби звично — мікрофон, колонка, музичний супровід фонограми, але душевних хвилювань дівчинки ніхто не програмував: емоції нестримно вихлюпувалися через вінця. Вона дуже переживала, як відреагують на її спів слухачі незвичної аудиторії.

«Психологічне напруження тривало до першого акорду, а потім все увійшло в наїжджену колію — я взяла себе в руки і до останньої пісні трималася так невимушено, що сама собі потім дивувалася, — згадує Саша. — Співати серед натовпу непросто — це ти вся і зразу перед людьми… А яким було моє піднесення — словами не передати, — коли після виступу порахували кинуті у скриньку благодійні пожертвування: вийшло аж одинадцять тисяч гривень! Я ніколи раніше не тримала в руках такої суми. Потім я ці кошти передала волонтерам для закупівлі термочобіт для захисників України. А загалом я вже зібрала 43 тисячі гривень для військових. Десять років займаюся музикою і лише торік усвідомила, що мій дар може допомогти рідній країні в цій жорстокій війні».

_{Як усе починалося?}

ДУМКУ про благодійні заходи Олександра виношувала з липня 2022 року, коли прочитала в соцмережі новину, що 10-річна дівчинка назбирала немалу суму грошей грою в шашки. І завдяки величезній підтримці найрідніших людей усе-таки наважилася втілити цю ідею в життя.

«Дякую своїм батькам, сестричці, директору ліцею Ларисі Степанівні Вурвуд, класному керівникові Ірині Олегівні Мількевич та директору Будинку творчості Катерині Едуардівні Євчук за неймовірну підтримку і за те, що вірили в мене. Я це дуже ціную! — зі щирим хвилюванням каже юна музикантка. — Велика війна зачепила кожного з нас. Наша боротьба й перемога стануть початком будівництва нової, успішної, держави. У кожного українця сьогодні власний фронт — і у бійців на передовій, і у волонтерів, які тримають надійний тил. А я роблю свій мистецький внесок у велику перемогу України».

_{Неординарна особистість}

ОЛЕКСАНДРА Близнюк народилась і проживає у Вищеольчедаєві, а навчається в Мурованих Курилівцях. На благодійних концертах її супроводжують тато Віктор і мама Валентина. Сценічні реквізити — мікрофон і колонку дає на виступи директор ліцею Лариса Степанівна Вудвуд. Вона каже, що «Саша — неординарна особистість, дуже вихована учениця з глибокою любов’ю до України. Часто приходить до мене з ідеями волонтерської діяльності, радиться. Я завше підтримую її, щоб задуми ставали дійсністю. Інколи ми разом беремо участь у благодійних проєктах. Зокрема, восени минулого року Саша зібрала на одному зі своїх концертів дев’ять тисяч гривень, а колектив ліцею додав ще дванадцять тисяч, і за ці кошти ми придбали зимовий одяг і термобілизну для воїнів на передовій…».

«Вперше поріг Будинку творчості Олександра переступила у вересні 2019 року. На той момент їй було 10 років. Дівчинка виявила неабиякі вокальні здібності й талант, — розповідає директор комунального закладу позашкільної освіти «Мурованокуриловецький Будинок дитячої та юнацької творчості» Катерина Едуардівна Євчук. — Якщо і були моменти невдач, то Саша зі ще більшим завзяттям бралася до роботи. Дівчинка не тільки творча, вона особлива у своїх відчуттях, сприйнятті світу, мисленні. А ще комунікабельна, вміє згуртувати дитячий колектив, толерантно переконати, захопити ідеєю, надихнути прикладом. За останніх шість місяців організувала сім благодійних сольних виступів. Виручені кошти передала волонтерам на придбання необхідних речей для військових. Олександра вміє долати перешкоди, прагне творчо розвиватись. Удачі тобі, моя зіронько!».

_{Найзаповітніше бажання}

ЗВИЧАЙНА дівчинка — невеличкого зросту, в окулярах, вона, як і всі підлітки, могла б «сидіти» в соцмережах чи ТікТоках, але ж ні — практично кожного суботнього дня співає на ринку. Робить це дуже душевно, гроші заробляє чесно і віддає їх на благородну справу захисту України. Коли Саша дізналася, що розпочато збір коштів на тепловізор для 120-ї бригади тероборони, не залишилась осторонь і зразу ж запропонувала свою допомогу.

Воїни бригади надіслали їй подяку з такими словами: «Від щирого серця висловлюємо вдячність за сумлінну допомогу… Сашуня, твій справжній талант — це не тільки вокал, а й серце золоте, яке сповнене любові до України!».

Я запитав Олександру, ким вона себе бачить у майбутньому. «Я ще не визначилася, чи буде музика моєю професією, — відповіла співрозмовниця. — Поки що на роздоріжжі, ще маю час на роздуми. Моє найбільше сьогодні бажання — щоб скоріше мир повернувся в нашу рідну Україну».