• Неоголошена війна

Знову ракети і «бавовна»

Михайло ВЕДМІДЬ.

МИНУЛОГО тижня російські війська в основному припинили наступальні операції на всій території бойових дій, якщо не рахувати наземних атак неподалік Кремінної, Авдіївки та Бахмута, де вони досягли незначних успіхів. Це може означати перехід загарбників до оборони. Принаймні саме такої думки дотримуються фахівці Інституту вивчення війни (ISW). Його аналітики зазначають, що міністерство оборони росії, вочевидь, змінило пріоритет наступу на Бахмут на користь підготовки до оборони від очікуваного українського контрнаступу. Така ситуація поставила пвк «вагнер» і її засновника євгена пригожина у потенційно небезпечне становище.

Розуміючи це, «кухар путіна» 4 і 5 травня оприлюднив серію відео, у яких повідомив, що пвк «вагнер» піде з Бахмута 10 травня, якщо не отримає необхідного озброєння і боєприпасів. При цьому дуже різко та емоційно висловився (з матюками!) в бік начальника російського генерального штабу генерала армії валерія герасимова та міністра оборони рф сергія шойгу. Втім, у неділю пригожин заявив, що йому вже «пообіцяли снарядів стільки, скільки треба».

Хай там як, але висновок експертів ISW щодо зміни акцентів у тактиці загарбників на підготовку до довгоочікуваного контрнаступу України на цей час залишається незмінним.

Свій прогноз імовірного розвитку ситуації і відповідних наслідків дали й у Білому домі. Там прогнозують, що очікуваний контрнаступ ЗСУ перетвориться на криваву бійню. Про це йдеться у матеріалі видання The Washington Post із посиланням на чиновників американського уряду.

Згідно з даними, оприлюдненими Вашингтоном минулого тижня, тільки з грудня кількість вбитих у боях російських військових в Україні досягла близько 20 тисяч, ще 80 тисяч були поранені. Багато з цих жертв, припускають американські чиновники, — саме з Бахмута. Одержаний виданням наприкінці лютого витік розвідданих показав, що загалом від початку повномасштабного вторгнення росії у боях в Україні загинуло 42,5 тис. військовослужбовців рф і близько 17 тисяч українців.

Старший науковий співробітник Інституту досліджень зовнішньої політики Роб Лі відзначає, що російські війська зазнали суттєвих втрат під час зимового наступу у Вугледарі, Кремінній, Мар’їнці та інших місцях. Він зауважив, що у того, хто атакує, зазвичай більше втрат. З огляду на це Лі припускає, що український контрнаступ може наразитися на подібні проблеми та призвести до збільшення числа загиблих серед українських військовослужбовців. Як бачимо, прогноз не дуже оптимістичний.

Тим часом головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний у суботу, 6 травня, поспілкувався телефоном із головою Об’єднаного комітету начальників штабів США Марком Міллі. Про це Залужний повідомив у соцмережі: «Під час телефонної розмови поінформував про обстановку на фронті та підготовку до майбутніх кроків нашої армії для деокупації української території». Подякувавши Америці за черговий пакет військової допомоги, про який напередодні оголосили у Пентагоні, він додав: «Домовилися з генералом Міллі продовжувати активно взаємодіяти. Наша мета — перемога України!». І це звучить вже більш оптимістично.

Значного резонансу й, відповідно, уваги медіа викликали ракетні удари російських окупантів по Україні та «бавовна» на їхній території. Почалося з ракетної атаки в ніч проти понеділка, 1 травня, коли ворог випустив по Україні 18 крилатих ракет повітряного базування Х-101/Х-555. Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний «відзвітував», що наші Сили протиповітряної оборони знищили 15 крилатих ракет.

Після цього й «забавовнило». 1 та 2 травня у брянській області рф двічі підривали залізничні колії. Інциденти мали місце в районі станцій унеча та сніжетська. В обох випадках унаслідок підривів сходили з рейок вантажні потяги. Тоді ж у Криму на території колишньої навчально-тренувальної бази прикордонників за кілька кілометрів від аеропорту Сімферополя пролунав потужний вибух. Про «зловмисників» офіційна влада промовчала, але зрозуміло, що сам по собі вибух статися не міг… У краснодарському краї біля порту тамань, неподалік окупованого Криму, пожежа охопила нафтову базу.

У ніч проти 3 травня, за інформацією телеграм-каналу Baza, безпілотники атакували військовий аеродром у брянській області, пошкоджено транспортний літак Ан-124. Стверджувалося, що в атаці було задіяно п’ять дронів, які нібито належали ЗСУ.

Тієї ж середи сталася пожежа на аеродромі «гостилиці» в ленінградській області рф. Згідно з інформацією тамтешніх екстрених служб, на летовищі «загорілися покришки». Отак взяли й загорілися.

Неначе у відповідь російська федеральна служба безпеки 3 травня сповістила, що викрила «агентів» Головного управління розвідки Міноборони України, які нібито планували серію терактів у Криму.

Своєрідною кульмінацією цих вибухів і пожеж, так би мовити, вишенькою на торті, стала атака двох дронів на кремль. Після десяти годин мовчання росіяни заявили, що це був терористичний акт з українського боку, мета якого — замах на путіна. Офіційно Україна не визнала своєї причетності до атаки, мовляв, це кремль таким чином намагається нагнітати ситуацію перед 9 травня.

У ніч проти 4 травня москва відповіла новим ракетним ударом та атаками безпілотників. Проте від чергової «бавовни» це її не врятувало.

Ранок 6 травня у Криму почавсь із вибухів — «бавовна» розцвіла у Красногвардійському районі. Тоді ж пролунали вибухи й у бєлгороді. Губернатор бєлгородської області в’ячеслав гладков також повідомив про обстріл райцентру шебекіно. Вже по обіді — знову Крим: «Трах-бабах у Гагаринському районі Севастополя, ближче до бухти Козачої», — розніс новину телеграм-канал «Кримський вітер». У ніч проти 7 травня на тимчасово окупованому півострові знову пролунала серія вибухів — гриміло у Севастополі, на мисі Фіолент (на південь від міста), у Стрілецькій бухті, а також знову в Козачій Бухті та в Саках, де розташовано військовий аеродром. Далі буде?