Поруч війни

Ганна Кліковка.

Запорізька область.

БАГАТОДІТНА сім’я із села Приморське, що у Василівському районі на межі із Запорізьким, де батьки виховують четверо неповнолітніх діток, понад рік жила у постійній небезпеці: ворог нещадно обстрілює цей населений пункт із важкої зброї.

— Останнім часом гатять дедалі частіше. Зачувши вибухи, ми відразу летіли в погріб. Розуміли, що поки бігли до укриття — ризикували. Але ж це краще, ніж чекати прильоту в будинок. Ми з чоловіком втомилися, діти змучилися, — повідала мама Марія.

Останньою краплею став нещодавній обстріл села окупантами. Кілька ворожих снарядів лягли неподалік будинку родини. На щастя, батьки з дітьми ховались у підвалі, тож ніхто не постраждав. Але після цього дорослі вирішили якнайшвидше евакуюватися.

На поміч прийшли працівники Василівського районного управління поліції, які вивезли сім’ю в Запоріжжя, поселили в гуртожитку. Тут тепло, затишно, є всі умови для підтримання гігієни та приготування їжі. А ще поліцейські привезли місткі пакунки з продуктами, побутовою хімією, засобами індивідуальної гігієни та солодкими подарунками для малечі. Родина поспішала виїхати з-під обстрілів, взяли із собою обмаль речей, тож гостинці були дуже доречними.

Заходи з евакуації мешканців Степногірської об’єднаної територіальної громади, до якої належить і село Приморське, тривають.

— На сьогодні зі Степногірська ми евакуювали три сім’ї, в яких виховується восьмеро дітей. Ще п’ятеро родин після неодноразових проведених бесід виїхали самостійно, — розповідає поліцейський офіцер громади Андрій Хоменко. — Кожною з них ми опікуємося, намагаємося приділяти достатньо уваги не тільки під час евакуаційних заходів, а й після розселення.

Степногірськ розташований за чотири кілометри від лінії розмежування. Тут небезпека чатує вдень і вночі, люди забули, що таке нормальне, спокійне життя від початку повномасштабного вторгнення. Певна річ, полишати обжиті рідні стіни нелегко, старше покоління, скільки сил стає, тримається їх. Наважуються люди виїхати заради порятунку дітей. Так, евакуаційна група вивезла зі Степногірська сім’ю — бабусі із 12-річною онукою Марійкою надали безкоштовне житло в Запоріжжі, забезпечили харчовими продуктами та всім необхідним для комфортного, а найголовніше — безпечного (наскільки це можливо у війну) проживання. Правоохоронці, які щодня приїздять у містечко, вмовляють місцевих евакуюватись і завше готові їм допомогти.