|
Версія для друку На головну Слобожанські гречкосії Леонід ЛОГВИНЕНКО. Харківська область. Фото автора. У
СТОВ «Вперед», що в Богодухівcькому районі, відсіялися. Останні ниви засівали
гречкою, вважай, на самісінькому кордоні з росією. Однак, непокояться аграрії,
чи буде кому доглядати посіви та жнивувати? — ДАЛІ нас
уже ніхто полів не обробляє, — показує в бік ворожої країни фермер Юрій
Михайлов. — За тими пагорбами до ерефії рукою подати. Хлопці, які
сьогодні сіяли гречку, чули перестрілку наших і російських прикордонників:
«Стрілянина була густою». Чули й вибухи, найімовірніше, мінометні. Вони вже
стали «спецами» у розпізнаванні звуків, які видає різна зброя. Нинішня
сівба затягнулася аж до літа з кількох причин. Пам’ятаєте, якою дощовою й
холодною була весна? Найголовніший же фактор — війна. Військові обмежили доступ
механізаторів на поля, що поруч кордону. А коли частково дозволили обробляти,
все одно трактористам страшно працювати на землях, які нещодавно були
нашпиговані смертоносним залізяччям. У перші дні поперед трактора, що тягнув
сівалку, йшов головний агроном господарства Олександр Кузнецов. Таким чином
надавав упевненості механізаторам, що мін нема. А ще в
господарстві не вистачає людей. Із шести трактористів двоє воюють, ще двом
прийшли повістки з військкомату. Один із них
— Євген Загоруйко (на фото вгорі) — сіє гречку на американському
«Кейсі». Господарство навчало його власним коштом, щоб опановував потім тут
премудрості землеробства. Непроста це справа — працювати на сучасних,
нашпигованих електронікою, тракторах і сівалках. Та щойно він освоїв складну
сільськогосподарську техніку, як, мабуть, доведеться знову навчатися —
поводитись із новітньою зброєю… Гречку в
господарстві сіють за нульовою технологією, тобто без попередньої оранки.
Тутешні поля вже понад 20 років не бачили плуга. За такого методу обробітку не
руйнується структура ґрунту, краще тримається волога в землі, більше
залишається органіки, менше часу потрібно на польові роботи, повільніше
зношується техніка... Мінусами називають нижчу врожайність і більшу потребу в
гербіцидах для боротьби з бур’янами. Втім, Юрій Михайлов вважає, що
найголовніше у господарюванні не центнери з гектара, а прибуток з нього. Можна,
звісно, підвищити врожай, вклавши в землю величезні кошти. А який сенс? Цього сезону
фермер сподівається на непогану рентабельність, адже гречка сьогодні в ціні.
Хоча агробізнес, і не тільки гречаний, таїть у собі ризики. Наприклад, за
перевиробництва ядриці її вартість впаде. Проте, каже пан Юрій, якщо посієш і
щось вродить, то хоч якийсь зиск матимеш, а не ризикнеш, то взагалі нічого не
буде. Після
завершення сівби фермер зробив подарунки своїм працівникам (на фото).
Агроному — вишиванку, трактористам — футболки з національною символікою.
Нагороди припали їм до душі. Що не кажи, а робота на прикордонних полях — це
теж подвиг. І вона варта не лише гідної оплати, а й окремої відзнаки. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Ціну піднято ЧитатиЗ 1 ЧЕРВНЯ тариф на електроенергію для
населення, згідно з рішенням уряду, становить 2,64 грн/кВт•год. без поділу на
обсяг споживання (Міненерго обіцяє, що до кінця року підвищень не буде).
Нагадаємо, впродовж кількох місяців обговорювались різні варіанти підвищення
ціни. Пропозиція Нацкомісії, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та
комунальних послуг, була 2,88 грн/кВт•год. (див. минулий номер, «Електрика, ймовірно,
подорожчає»). При цьому, зі слів міністра енергетики Г. Галущенка, субсидії та
розмір нічного тарифу збережуться. Глава відомства також припускає, що з огляду
на зростання вартості електрики число людей, які потребуватимуть допомоги для
її оплати, підвищиться.
На фінішній прямій ЧитатиПЕРШИЙ заступник міністра аграрної
політики Т. Висоцький повідомив, що посівна, ймовірно, завершиться 5-10 червня.
Станом на 28 травня її план, визначений на рівні 13 млн га, вже виконано на
близько 90%. Завершено сівбу ранніх ярих (пшениця, ячмінь, горох, овес) і
цукрових буряків у більших за торішні обсягах, отож «цукру буде вироблено більш
ніж достатньо». Тривають роботи на плантаціях соняшнику, сої і частково
кукурудзи. Зі слів Т. Висоцького, частка олійних культур (сої, соняшнику,
ріпаку) збільшилася: через дорогу логістику сівозміна змінилася під ті рослини,
які мають вищу ціну за виручену продукцію.
Нема де ховатись ЧитатиМИНУВ понад рік повномасштабної війни,
практично щодня жителі міст та сіл України чують сигнал тривоги і заклик
спуститися в укриття. Але почасти ці інструкції виконати ніяк, адже
налагодженої системи сховищ наразі нема. У МВС повідомили, що станом на 3 червня
рятувальники, поліцейські та представники влади перевірили більш ніж 4800
укриттів по всій території України. Зачиненими виявилися 252 об’єкти цивільного
захисту, непридатними до використання — 893. Усі порушення зафіксовані,
складені акти передані відповідальним органам для усунення недоліків. Такі
перевірки проводитимуться й надалі.
Допомагають війську ЧитатиЗГІДНО з дослідженням видання NV, від
початку великої війни загальна сума пожертв на потреби Збройних сил та
підтримку гуманітарних ініціатив сягнула 98,9 млрд грн. Благодійним фондам
громадяни перерахували 54,6 млрд грн, приватні компанії загалом зібрали 17,9
млрд грн, банки — 3,7 млрд грн. Найбільш популярним каналом пожертв на ЗСУ став
спецрахунок Нацбанку, відкритий 24 лютого 2022 року: на нього переказали 25
млрд грн, у фонд United24 — 12,1 млрд грн, «Повернись живим» — 6,8 млрд грн.
Фонд Сергія Притули зібрав 4,2 млрд грн. На різні окремі ініціативи українці
пожертвували 22,7 млрд грн.
Потенціал таки є ЧитатиУ
2021 РОЦІ на одну українську
жінку народжувалося 1,2 дитини, але для забезпечення відтворення поколінь в
теперішніх умовах смертності потрібно не менше ніж 2,15, пояснила директор
Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. Птухи Е. Лібанова. На її
думку, нині це неможливо, ба більше: такого показника нема в жодній країні
Європи. Торік рівень народжуваності сягнув 0,9 дитини на одну жінку, демографи
очікують катастрофічне падіння цього року. Втім, науковці вважають, що гірше за
цьогорічну ситуацію не буде, навіть якщо війна триватиме й надалі. Після її
закінчення прогнозується певне підвищення народжуваності, принаймні повернення
до доковідного рівня. Найреалістичніші очікування — 1,5, максимум 1,6 дитини на
одну жінку.
Покарання чекає ЧитатиДО КВІТНЯ поточного року включно зареєстровано
майже 5,5 тисячі справ за колабораціонізм. У близько 1,4 тисячі з них оголосили
підозри. Протягом минулого року суди отримали 659 справ про колабораціонізм і
розглянули майже половину — 308; 272 особи визнані винними, жодної не
виправдали. Пів сотні обвинувачених пішли на угоду зі слідством, визнавши свою
провину.
«Прорідили» бюрократичні перешкоди ЧитатиЗГІДНО з новими правилами, встановленими
урядом, висновок про необхідність направлення військового на лікування за
кордон формуватиме медзаклад, у якому він лікується або проходить реабілітацію,
без консиліуму військово-медичного закладу, чим суттєво спрощуються всі процедури.
Також лікарня надсилатиме до відповідного державного органу Сил безпеки і
оборони пакет документів — згоду пораненого або його законного представника на
лікування за кордоном, на обробку та передачу персональних даних, виписку з
медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого тощо.
Довгоочікувана надбавка ЧитатиЗ 1 ЧЕРВНЯ працюючі пенсіонери нарешті
одержать доплати до пенсії, причому відразу за три місяці — квітень, травень і
червень. За відомостями Мінсоцполітики, загалом налічується 2,7 мільйона людей,
котрі ходять на роботу після досягнення пенсійного віку, але надбавки отримають
лише приблизно 600 тисяч осіб. Серед них пенсіонери, які працюють і станом на 1
березня мають право на перерахунок (здобули 24 місяці стажу); яким було
призначено або перераховано пенсії щонайменше два роки тому. Суми доплат у кожного
різні, адже вони залежать від стажу, зарплати та розміру пенсії. Наступний етап
підвищення виплат запланований на 1 липня.
|