Головне завдання — вижити

Віталій НАЗАРЕНКО.

Чернігівська область.

Повномасштабна війна, низькі й нестабільні закупівельні ціни, складна логістика, дорогі добрива, непередбачувана погода — ці фактори негативно позначилися на всіх сільгосппідприємствах, навіть на тих, які не постраждали від «прильотів» і чиї поля не заміновані. СТОВ «Авангард» та «Плиски Агро», що орендують землі у Плисківській і Борзнянській громадах, цього року не засіють 40 відсотків площ. За словами власника господарств Валерія Новицького, таке в них сталося вперше.

ОБИДВА підприємства сукупно обробляють 7 тисяч гектарів. Торік, розповідає пан Валерій, у структурі посівів переважав соняшник. Планували, як завше, стандартну сівозміну, але оскільки почались окупація та блокада, а території громад вдалося визволити тільки 3 квітня, господарства не змогли доставити вчасно насіння кукурудзи, як планувалося. Тож площі довелося зайняти соняшником, до того ж він менш затратний щодо добрив. Крім того, ніхто не знав, як далі буде з газом, тож боялися сіяти багато кукурудзи, бо її треба сушити.

Через затяжні дощі у господарствах пана Валерія 30 відсотків урожаю соняшнику залишилося на полі. Мусили рятувати бодай щось і збирати насіння вологим та сушити. Опади змістили всі жнива на місяці. «Через запізнілі строки збору соняшнику ми не посіяли озимини (ці культури тут сіють одна по другій. — Авт.). Замість запланованих двох тисяч гектарів пшениці маємо лише 500. Озимина входила в зиму геть слабкою, і я боявся, що вона не виживе. Та, слава Богу, великих морозів не було, пшениця добре перезимувала, і посіви тепер непогані», — зазначає Валерій Новицький. Звісно, є відставання в розвитку рослин, але вони незначні.

При цьому посіяти по соняшнику кукурудзу не можна, бо за такої вологості піде падалиця, а застосовувати гербіциди на кукурудзі можна тільки до появи сьомого листка. Тому було ухвалено рішення пустити цю землю під пари. Отож тепер «гуляють» три тисячі гектарів — 40% площі. Зазвичай же господарства тримали під парами 5-10 відсотків — певні перехідні ділянки, поля, які вимагали відпочинку, розкислення тощо.

Загалом кукурудзи й соняшнику посіяли вдвічі менше, ніж торік, ще є одна тисяча гектарів ріпаку та, як уже зазначалося, 500 гектарів пшениці. Порахувати, скільки «Авангард» та «Плиски Агро» недоотримають внаслідок таких обставин, важко, бо за стількох факторів нестабільності прогнозувати годі. До того ж, зазначає Валерій Новицький, іще частина врожаю 2021 року лежить на складах через проблеми з вивезенням, і навіть за наявності власних вантажівок за процесом встигнути неможливо. Отож, підсумовує аграрій, головне завдання на цей рік — вижити. «Сьогодні думаємо лише про те, як зробити максимально можливий мінімум і втриматись на плаву. За моїми даними, частина чернігівських фермерів на межі банкрутства», — скрушно мовить він. Багато хто не сіє, не вносить добрив. Валерій Новицький мав нагоду з’їздити на Миколаївщину і порівняти за зрізом північ — південь. Озимина там, каже, звісно, хороша, але фермери скаржаться, що добрив на посівну нема, препарати вони братимуть дешеві.

Втім, попри всі труднощі «Авангард» та «Плиски Агро» уникли боргової ями, ще й вдалося достроково погасити кредит. Пан Валерій наголошує, що не припиняв виплачувати зарплатні працівникам навіть під час окупації, від початку повномасштабної війни господарства не мали заборгованості ні перед державним та місцевими бюджетами, ні перед пайовиками. Певна річ, у попередні роки орендодавці отримували гроші трохи раніше, але торік з усіма ними все одно розрахувалися. Сільгосппідприємства також надавали пальне на генератори, допомагали лікарні, передали чимало машин війську, долучалися до волонтерських зборів, ремонтували техніку, привозили гуманітарку, купили комп’ютери для школи… «У той час, коли решта орендарів у постійних боргах, ми єдині не затримуємо виплат. У цьому і є головна відповідальність перед громадою, народом та Батьківщиною», — наголосив Валерій Новицький.