|
Версія для друку На головну Зустріч на Донбасі Віктор ЗЕЛЕНЮК. Вінницька область. Світлина надана Анною Лаврик. Мудрі
люди кажуть, що минуле — це поїзд, але він уже пішов, майбутнє — це мрія, але ще
не відомо, чи здійсниться вона. А теперішнє — це подарунок долі. Тому потрібно жити
сьогоденням, із надією на майбутнє і з досвідом минулого. Не знаю, чи саме так розмірковували
герої моєї розповіді в момент знайомства, але те, що й на війні є місце палкому
коханню, — факт незаперечний. АННІ Лаврик треба було проїхати 954 кілометри з Могилева-Подільського в
Донецьку область, щоб там, на передовій, в районі села Вільне Поле, не розминутися
зі своїм «подарунком долі». Весна у її серці пробудилася посеред лютої зими 21 січня,
а розквітла 3 квітня, коли створилася нова сім’я військового та волонтерки. …Це була тридцята
поїздка на фронт бойового волонтерського екіпажу у складі Анни, Володимира Пунька
та Сергія Стангріта. Як ніколи раніше, довелося їхати під супровід вибухів снарядів,
дорогою, встеленою нерозірваними мінами і розтяжками по узбіччю. Уже пізніше Анна
назве той шлях дорогою між «життям і смертю». Але наче невидима сила зберегла та
довела досвідчених подільських волонтерів на позиції, де головним сержантом служить
Олег… «Заступник командира
підрозділу, до якого ми виїхали тоді з лінії розмежування, щиро порадив нам, повернувшись
додому, піти в церкву і поставити свічку за здоров’я і вцілілі життя, — згадує Анна.
— Це був Олег, військовий 2-го стрілецького батальйону першої окремої танкової бригади.
Він сказав: хтось із вас народився в сорочці. Потім перевірив мої документи і здивовано
запитав: «Ангелочку, що ти робиш на війні?». Ангелочок — це так ніжно і мило. Боєць
мужній, сильний, а слова брав, наче із серця. Зачепило… І ще назвав мене квіточкою…
Знову зачепило. Січень, зима, а на вустах воїна лагідне літо»… Очі Ані та Олега
зустрілися, і Аня сказала подумки: «Мій». Через декілька хвилин їхні погляди знову
перетнулися, і Аня подумки сказала ще раз: «Точно мій!». В таке кохання
не вірили раніше ні Аня, ні Олег, аж поки самі не пізнали його на собі. За плечима
у них майже по п’ятдесят років життя. Не кожному судилося в такому віці пережити
щемливі хвилини юнацької закоханості. Анна понад двадцять років була самотньою,
виходити заміж без почуттів — це не про неї. Хоча пропозицій руки і серця вистачало,
але всім відмовляла. Мудро кажуть: усьому свій час! І це справді так. Від Аниного
міста до фронту майже тисяча кілометрів. Чимала відстань. Олег із Сумщини. А шляхи
їхні перетнулися на полі бою на Донбасі. Війна… Довкола
жахіття, руїни і смерть, але стріли Амура літають. Вже у перші моменти зустрічі
Ані з Олегом здавалось, ніби знали одне одного все своє життя, ніби такі рідні,
такі свої. Намагалися згадати, чи було можливим десь їм зустрічатися раніше, все
передумали, перегадали. Проте ні — не бачилися. Після тієї зустрічі
почалося їхнє щоденне спілкування. Щоправда, військові не завжди мають вільний час,
бо працюють фактично цілодобово. Але є телефони, Інтернет, відеозв’язок. Можна говорити,
бачити одне одного, навіть якщо поряд ця страшна і жорстока війна. 12 березня 2023
року Олег зробив пропозицію Ані стати його дружиною. Вона погодилася, а через три
тижні закохана пара розписалася в селищі Покровське Дніпропетровської області. Наречений
був у військовій формі, а вона у піксельній сукні з білим мереживом. Анна сама придумала
для себе наряд для церемонії. «Я ніде такої не бачила… Хотіла саме таке поєднання
фасону сукні, дизайну тканини і нашого гарного настрою», — каже жінка. Бучне весілля
у такий складний воєнний період не на часі. Та й лише кілька днів Анна та Олег змогли
побути разом. А це дуже мало порівняно з тим, чого б хотіли молодята — цілий медовий
місяць. Вони усвідомлюють, що у них все попереду — і догуляти весілля, і жити в
щасті. Тим і цінніші для них кожна проведена разом хвилиночка, ніжні обійми і теплі
погляди. Це запам’ятається назавжди. Анна молить Бога,
щоб уберіг її чоловіка від куль та снарядів, щоб він повернувся додому живим і неушкодженим.
Кохання переможе!
Україна переможе! Гірко! Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Число загиблих зросло ЧитатиЗА ДАНИМИ Міністерства внутрішніх справ, станом
на 17 червня підтопленими внаслідок підриву рашистами Каховської ГЕС залишаються
1300 будинків (1274 на Херсонщині та 26 на Миколаївщині). Загалом із цих територій
евакуйовано 3614 осіб. На жаль, зросло число загиблих — відомо про 16 чоловік: 14
на Херсонщині та двоє на Миколаївщині. Зниклою безвісти вважається 31 особа. Також
поліція прийняла понад 4800 заяв громадян щодо пошкодження майна, перевірили 13,5
тисячі помешкань.
Попервах допоможуть ЧитатиЧЕРЕЗ підрив російськими загарбниками дамби
Каховської ГЕС було затоплено величезні території, тисячі українців втратили домівки.
Уряд ухвалив рішення виділити 560 мільйонів гривень для виплати одноразової допомоги
постраждалим — по 5 тис. грн. Крім того, передбачено 980 млн грн на відшкодування
за пошкоджені помешкання на Херсонщині, місцеві бюджети цієї області, а також Миколаївської
одержать 650 млн грн субвенції на відновлення та будівництво об’єктів соціальної,
культурної, житлово-комунальної сфери.
Кінець зрошувальному землеробству? ЧитатиКАХОВСЬКЕ водосховище було джерелом живлення для
94% систем у Херсонській, 74% — у Запорізькій і 30% — у Дніпропетровській областях
та для 584 тис. га земель, на які подавали воду для зрошення. Зокрема, Каховський
магістральний канал обслуговував 326 тис. га, Північно-Кримський — 39,7 тис. га
сільгоспугідь. Також низка систем у Запорізькій, Херсонській та Дніпропетровській
областях здійснювала окремий водозабір із водосховища на загальну площу зрошення
218,3 тис. га. «Без відновлення джерела водопостачання говорити про зрошувальне
землеробство на Півдні України найближчим часом неможливо», — констатували в Мінагрополітики.
За даними відомства, попередні збитки від занапащення меліоративних систем і каналів
сягнули 150-160 млрд грн.
Шкода катастрофічна ЧитатиУПРАВЛІННЯ екологічної безпеки та протимінної діяльності
Мін-оборони поінформувало, що збитки довкіллю через бомбардування військових об’єктів
за минулий рік становлять 298 млрд грн. Підрив росіянами Каховської ГЕС значно збільшив
шкоду для природи від війни. Держекоінспекція заявляє про можливу масову загибель
диких тварин, втрати від чого можуть бути не менш ніж 883 млн грн. А в Держрибагентстві
повідомили, що галузь зазнала втрат на понад 11 млрд грн: лише через затоплення
двох державних рибовідтворювальних заводів водойми щорічно недоотримають зариблення
у кількості 16 млн екземплярів цінних видів. Загалом приблизна сума збитків довкіллю
через трагедію — понад 55 млрд гривень.
Ні грошей, ні техніки ЧитатиНАЙІМОВІРНІШЕ, Міноборони не вдасться повернути
перераховані державним компаніям — імпортерам зброї кошти (див. номер за 30 травня,
«Кинули» на мільярди»). Зі слів очільника Антикорупційної ради при міністерстві
Є. Грушовця, у спецімпортерів цих грошей на рахунках нема. Тож після рішення суду
про стягнення коштів вилучити їх не вдасться. Якби йшлося про приватні товариства,
то можна було б піти шляхом банкрутства, але у випадку державних компаній на цю
процедуру діє мораторій. Отож, очевидно, ситуація патова.
Корупція нікуди не поділася ЧитатиЗГІДНО з результатами соцопитування, на думку
населення, нині основні проблеми України — це війна (98% респондентів), руйнування
інфраструктури й житла (87%), корупція (77%), відсутність професіоналів у владі
(61%), безробіття (60%). Відповіді представників бізнесу переважно такі ж. При цьому
в аспекті викликів, на які наразиться країна після перемоги у війні, 73% громадян
і 80% підприємців найбільшою загрозою вважають повернення корупційних схем у процеси
відбудови; 63% і 73% відповідно побоюються нестачі контролю і, як наслідок, розкрадання
державних коштів. Повернення воєнних дій найбільше лякає 55% населення і 45% представників
бізнесу.
Обіцяють спрощення ЧитатиГЛАВА Мінсоцполітики О. Жолнович повідомила,
що через подорожчання електроенергії очікується зростання кількості одержувачів
субсидій приблизно на мільйон домогосподарств. Для тих, що вже мають допомогу, її
перепризначать автоматично. Також до кінця літа буде готовий оновлений механізм
оформлення виплати. «Просто: подаю заяву, хочу отримати субсидію, ось члени мого
домогосподарства. А всю інформацію про їхні доходи, їхнє майно, розрахунки тарифу,
які рахунки їм виставляють по комунальних послугах, ми як держава зберемо й опрацюємо
самі», — зазначила очільниця відомства.
Повернуто колишні норми ЧитатиВІДУЧОРА стали чинними правила спадкування, які
діяли до початку повномасштабної війни. Нагадаємо, торік, згідно з постановою уряду,
строк для прийняття спадщини або ж відмови від неї було подовжено до десяти місяців.
Тепер же, як і раніше, на це відводиться пів року.
|