Дослівно

Костянтин ІЛЬЧЕНКО, радник Центру стратегічних досліджень, ветеран АТО/ООС.

Українці стали звикати до війни. Вона поступово перетворюється на буденність, щось таке, що вже не призводить до потрясінь. А разом із війною ми так само звикаємо і до того, що політики з чиновниками розкрадають країну.

Українці готові вмирати в окопах, але ж не готові взяти за лацкан піджака сволоту і спитати з неї прямо тут і зараз. Таке враження, що на нас накинули морок безглуздя.

Коли кажу «ми», маю на увазі не тільки пересічних громадян, а й політичні партії. Їх, радше, в першу чергу. В трагічний для України час вони сховали свої голови у пісок, демонструючи безпринципність та переляканість перед кримінальними кланами.

Знаю точно — за такого ставлення до себе і до держави перспективи у нас не такі вже й веселі. Навряд чи наші партнери погодяться зрозуміти народ, який не готовий битися за волю з ворогами всередині країни. Навіть при репараціях та розпаду рф ми ризикуємо стати головним болем для світу не меншим, ніж росія.